• Авторизация
Дневник Deviant Лента друзей - Дневник - Полная версия


Сейчас еду на Др. Боба Марлея... 08-02-2007 17:56 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Боб Марлей был очень позитивным дядькой... очень...

6 лютого всі растамани і просто хлопчики-дівчатка, які люблять слухати реггі та носити червоно-зелено-жовті шалики і шапочки, мали велике свято – день народження одного з їхніх кумирів (та й одного з кумирів їхніх кумирів) - Боба Марлі.
Його ім’я пов’язують не лише із суперпозитивним стилем в музиці, а й з дредами, вірою у краще і цікавим релігійно-світоглядним напрямом. То хто ж він, цей Боб Марлі? Звідки взявся і чим так полюбився широкій аудиторії?

Вулканічний Удар

На початку лютого 1945 року на Ямайці з’явився на світ “містичний поет і космічний гуру”. Дитинство генія не було безтурботним (взагалі, перші роки життя майже всіх відомих і харизматичних особистостей були не надто солодкими). Батько Норвіл Марлі після народження сина повернувся до своєї колишньої сім’ї, тому виховувати маленького Боба доводилося мамі і дідусеві. Жили вони в місті Кінгстоуні, в одному з найбідніших кварталів – Тренч-Тауні (про нього Марлі, часто згадує у своїх піснях). Бідний квартал і дитинство без батька робили свою справу – Боб Марлі ріс бандитом і забіякою, а у вуличних боях навіть отримав прізвисько Вулканічний Удар (Tuff Gong). Потім цей “туфф ганг” з прізвиська переродився у назву власного музичного лейблу поета-співака. В сімнадцять років, коли Марлі здобував професію зварника, він уже дружив з учасниками музично-визвольного руху Ямайки: Пітером Тошем і Банні Лівінгстоном. Їхні музичні записи, на жаль, збереглися погано, тому їх “розкручували” лише на ринку Ямайки.

Політика... на іміджі «крутих хлопців»

Зміни на горизонті замайоріли лише у кінці 60-х років, коли Тошем та Лівінгстоном зацікавився власник знаменитої фірми Island Recоrds Кріс Блеквел (також ямаєць), котрий побачив усю силу, і (ніде правди діти) комерційність ямайських мотивів. Крім комерційності, не останню роль відіграла й політика – деякі діячі були зовсім не проти скористатися іміджем “крутих хлопців”. Отак, завдяки грошам і політиці, й відбулося підписання контракут з Island Recоrds.

Музика гурту Wailers (основного на той час місця роботи Боба Марлі), змінюється в бік комерційного звучання завдяки елементам традиційного року. Містичні моменти, характерні для ранніх робіт гурту, зникають, однак волелюбний дух залишається непорушним.

Але яка пристойна група може обійтися без конфліктів і скандалів? Wailers не була винятком – у 1975 році виник конфлікт між Бобом Марлі і Пітером Тошем. Останній звинувачує “космічного гуру” у намаганні присвоїти усі права в групі. Пітер Тош продовжував обурюватися, і на тлі цього слава Боба Марлі росла у геометричній прогресії. Справжньою супермега-зіркою він став після концерту у лондонському театрі Lyceum. Там, до речі, була наживо записана пісня No Woman, No Cry, яка потім стала справжнім хітом.

Сонячний миротворець

У 1978 році Боб Марлі зі статусу музичного гіганта переходить у статус миротворця-любителя. Тоді він стає символом примирення між двома ямайськими політичними партіями, котрі ворогували. Цьому примиренню було присвячено великий концерт гурту, під час якого Марлі поєднав руки політиків-ворогів.

Найвідоміший представник Ямайки під час гри у футбол отримав травму ноги. Лікарі знайшли у нього ракову пухлину і запропонували термінову ампутацію пальця. Однак Боб Марлі відмовляється від операції.

The Happy End

Згодом Марлі розриває усі зв’язки з головним растаманом Ямайки Мортімером Пленноу, зрізає довжелезні дреди і починає дотримуватися стилю “афро”.

У 1980 році, під час прогулянки Сентрал-Парком у Нью-Йорку, Боб Марлі відчуває різке погіршення здоров’я. Його терміново відвозять до Німеччини, а звідти – до Маямі, де він і помирає. Йому було 36 років.

Прихильники кажуть, що зі смертю Марлі закінчується “сонячна ера реггі”. Прийшли попсові дискокопії – дешеві і нецікаві.

До речі...

* Растафаріанство – це релігійно-світоглядний напрям, що зародився в Ефіопії. Його ще називають “релігією сонця і тепла”. Впізнати растаманів (представників цього напряму) дуже легко: вони слухають реггі, носять дреди і завжди вірять у краще.

* Дреди – своєрідні ефіопські косички. Є легенда, що потрібні вони для того, аби раста під кінець життя людини мав за що вхопитися, витягаючи її на небо... Інші дослідники кажуть, що дреди символізують “коріння народів”, котрі закликають усіх дітей Землі повернутися в Царство Любові і Добра. Ось так!

* Реггі – стиль в музиці, що став особливо популярним в Європі та США завдяки скромно згаданому вище Бобу Марлі і його групі. Тепер реггі виконує дуже багато виконавців, серед яких вистачає й українських.


Володимир БЄГЛОВ.
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
Альфа_Дог 10-02-2007-10:08 удалить
Ой,на украинском написано)Я люблю украинский:)Ура,ура)Боба Марли с Днем Рожденья:)
Обратиться - Ответить - К полной версии


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Сейчас еду на Др. Боба Марлея... | Deviant - Дневник Deviant'тного подонка | Лента друзей Deviant / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»