Любила мить стара весна не помічаючи віків
Ростила відданих співців, - а ніби просто співаків
Тому пісні шпурляють блискавки у серце восени
Я фанатичним глядачем стаю для білою стіни
Тепленька доля моїх днів розклала карти на столі
Солодкий пил її доріг нотаріальний до землі
Твоє крило плюс мій маршрут – ми б досягли таких висот
Та я про себе шепочу ???????

І в тім нічого нема нового
Коханий деспот лютує в серці
Лише цікаво, як можна було
В маленький всесвіт вмістити все це

Як віднайти свою тональність в морі вичерпаних тем?
Двома жебрацькими акордами будую свій Едем
А хтось чудовий на мій берег, подолавши хиткий міст,
Приносить щастя на тарілці, - та у мене нині піст..
Тобі під ноги діаманти – ті, що в мене на щоці.
Ти не помітив, як подумав, що то просто камінці.
Ти не втомився від ночей, втомився від моїх листів.
Кривавих слів не хочеш ти, - а я так хочу, щоб хотів!

І в тім нічого нема нового
Коханий деспот лютує в серці
Лише цікаво, як можна було
В маленький всесвіт вмістити все це

Як віднайти свою тональність в морі вичерпаних тем?
Двома жебрацькими акордами будую свій Едем
І хтось чудовий на мій берег, подолавши хиткий міст,
Приносить щастя на тарілці і до біса шле мій піст..
Своїм коханням і турботою годує силоміць
Твоє обличчя, наче пил, змітає геть з моїх полиць.

Це значить, що в моєму всесвіті ще кілька вільних місць..