Голгофа Лесі Гонгадзе

Останніх півроку телефон у помешканні Лесі Гонгадзе майже мовчить. Їй не телефонує ані Олександр Мороз, який маніпулює справою Гонгадзе лише в час передвиборчих баталій, ані Юлія Тимошенко, яка так артистично на людях вміє «поспівчувати» матері, ані Президент Віктор Ющенко, який на увесь світ пообіцяв у 2005 році покарати винних у вбивстві журналіста і розслідувати справу, що ганьбить усю Україну. Екс - головний міліціонер України Юрій Луценко тільки зараз почав згадувати про вбивство журналіста. Мовчить і мер Києва Леонід Черновецький, який під час передвиборчої кампанії пропонував пані Лесі трикімнатну квартиру у столиці.

Мати журналіста від такої пропозиції відмовилась, як уже більше 6 років відмовляється від будь - яких подачок від політиків і владців. Їй від них нічого не потрібно. Їй би лише одне знати: біля кого її, матір, мають колись поховати…

Леся Гонгадзе мешкає у комунальній квартирі у центрі Львова, яку придбала кілька років тому завдяки львівським журналістам. Ті присудили її синові премію розміром 10 тисяч гривень, а ще коштів на придбання кімнатки додав брат.

Її помешкання - це нині єдина схованка пані Лесі від усіх і усього. По один бік тоненької стіни мешкає сусід, у якого трапляються часті напади білої гарячки, по другий - теж якийсь пияк. Маленька кухонька, яка ще й служить ванною, веде у кімнатку. Опалення у квартирі немає. У сильні морози пані Леся гріє цеглу, потім несе її у ліжко. Так і гріється. Жартує, що це давній спосіб для лікування хворих кісток.

Меблі пані Лесі дали добрі люди. Старий рояль і креденс, канапа, столик і шафа створюють атмосферу давньої галицької родини, з якої і походить пані Леся. А родина Корчаків знана у Львові з 14-го століття…Пані Леся з охайністю і притаманною їй жіночою господарністю уміє створити затишок для тих друзів, які переступають поріг її помешкання. Вона чудово готує українські та грузинські страви, варить справжню львівську каву, а ще обов’язково пригостить гостя шарлоткою. Ця жінка, яка стільки років бореться з сильними світу цього, вміє дивувати своєю поставою і гідністю, вміє виглядати скромно і водночас зі смаком, вміє носити капелюшки і перешивати собі шубу…

Вона терпляче пройшла (на вимогу Секретаріату Президента) обстеження у психоневрологічному диспансері і надіслала Вікторові Ющенку довідку, про те, що психічно здорова. (Такого папірця від жінки не вимагала навіть команда Леоніда Кучми).

Вона отримує мінімальну пенсію і працює санітаркою у Львівському обласному інфекційному шпиталі (має вищу медичну освіту - диплом стоматолога). Ця робота рятує жінку і в матеріальному, і в моральному плані.

За 6 років, які пані Леся прожила між Києвом та Львовом, у неї зібрались сотні залізничних квитків. Усі вони оплачені з її пенсії...

Сусіди пані Лесі, ті, що мешкають за тоненькими перегородками, часто їй приносять продукти. Навіть вони, здавалося б, пияки, мають співчуття до матері. А ще співчуття і подяку вона чує від хворих діток і їхніх матерів. Пані Леся приносить в лікарню цим бідним людям продукти, купує ліки і робить масажі. Каже, що допомагати хворим - для неї порятунок від власного болю. Часом вона провідує своїх пацієнтів навіть вдома.

На вулицях Львова її проводжають поглядами перехожі, до неї підходять - хтось із співчуттям, а хтось намагається розповісти про власне горе. Чимало - відвертаються, але багато кажуть, що моляться за неї.

Їй дорікають деякі слуги Церкви: мовляв, гріх не поховати кістки. Леся Гонгадзе погоджується на похорон за умови, що на могилі буде зроблено напис „Тут похована невідома людина».

До неї телефонують матері з усієї України і розповідають жахливі історії про вбивства їхніх дітей…

Нещодавно їй зателефонував з Києва колишній адвокат Андрій Федур і повідомив, що справу Георгія Гонгадзе знову починають з чистого листка…

А пані Леся, тим часом, чекає лише на один дзвінок - зі США, з надією бодай почути голоси своїх онучок, голос яких вона ще не чула …



Килина ВЕРБИНЕЦЬ, Львів, спеціально для ”Іншого Боку”

http://www.otherside.com.ua/news/detail.php?lang=1&id=17617