Сьогодні гуляв з потішкою. Щось мене до неї не тяне взагалі. відчуваю, що мені не вистачає тої уваги, яку вона мені приділяє. правильно казав Кузя, що дружби між хлопцем та дівчиною не існує. мені хочеться прогулятися з дівчиною в обнімку, рука в руці, щоб це було по-справжньому романтика. На мій погляд, романтично гуляти - це коли двоє людей, які кохають одне одного гуляють, наприклад, по нічному Маріїнському парку, милуються краєвидами нічного Дніпра, краєвидами з мосту кохання. Оце - РОМАНТИКА. А з Потішкою чи з Христьою я не можу навіть про це думати.
Завтра піду гуляти з Ольчиком. Піду з нею гуляти в Маріїнці..... А христю я не бачу смислу вести туди. Не знаю чому, адже вона мені лише друг... (одразу пригадується пісня Океана Ельзи "Друг", чомусь...). а смисл її вести в маріїнку, якщо я їй не подобаюсь і не буде ніяких романтичних моментів. Смисл? може їй просто показати де він знаходиться. Хай її Селіванов водить. Чи ні? Господи, я заплутався. І все ж таки.... вечірній Київ, дніпровські схили, вечірній Хрещатик...
А олі сподобалось. Ми з нею довго гуляли, говорили... День вчора взагалі хороший був. Не було пари, позаду мене сіла дівчина-ангел. От би з нею познайомитись. Правда ніхто навіть у щоденнику не порадив мені як це зробии. Вона справді дуже гарна...

Жаль що я ніяк не зміг зустрітися з Христьою цього тижня. Буду ламать її зустрітися наступного.

(Це все - записи зроблені мною в гуртожитку. сюди я записував все те, що думаю.)