Ну от, я знову з вами...
як банально, і як не хочеться повторюватися...але, все перебули, пережили...
помогла я своїй подрузі, в якої вчора відбувся захист кандидатської
дисертації (майже на ура...)
Хоча, батько мені відразу нагадав - а тобі хтось допомгав???? , коли ти захищалася? Не знаю, що потрібно було відповісти на це запитання, батьки в неї далеко, тут вона живе на квартирі, сама, з чоловіком розійшлася....ну мені не було важко їй допомогти....не важко....
хоча вчора чомусь не хотілося йти святкувати, чи згадала свій захист, і чомусь так все противно стлоа, коли подивилася на їх нетверезі вирази обличчя:( чи через те, що не було Коханого, він знову попав на нічну зміну, чи через те, що змічилася, чи через те, що знову ніяких планів на НР.....
ось таке наше життя....
[550x414]