Ось сиджу й думаю - ще вчора сперечалися на вечірці про те чи звільнять Юлю чи ні. А сьогодні мої прогнози підтвердилися у повній мірі. Тільки значно швидше. Так само було з прогнозами щодо помаранчевої революції. Мало хто в це вірив, окрім мене... Хоч бери та й не прогнозуй...

Але втриматися не можу. Відколи почув новину, настрій мій змінився з тривожного до позитивного. Таки мій оптимізм з його прагненням у всякій події бачити гарне переміг.


Отже, народе, мій прогноз: Все буде добре!

Але спершу про причини відставки. Версій у мене кілька.

1. Президент таки набрався мужності самостійно, без допомоги численних балакучих кумів-радників, жорстко показати хто в державі хазяїн! Звісно, мав зробити це так, щоб не надто образити одну із сторін конфлікту. І, отже, маємо такий результат... Позитиви й негативи цієї ситуації наступні:

+ вияв власного лідерства змусить у подальшому не надто зловживати довірою президента; відсутність жодної гарантії для членів команди;
+ президент зобов'язаний сформувати таку команду, яка б не допустила зменшення економічних стандарів. У протилежному випадку, це дасть можливість оппонентам говорити про значні помилки президента, що негативно вплинуть на позицію НСНУ на виборах 2006.
+ прихід у владу нових осіб.

- нестабільність ситуації відлякуватиме інвесторів ще довго...
- перехід БЮТ у опозизицію...
- збільшення недовіри до нової влади.

2. (Негативна) Вся вистава розіграна за участю усіх членів команди Ющенка з метою утриматися при владі. Всі розуміють, що рейтинг лідерів влади падає і вдаються до перетікання влади з одних рук до інших в межах одного політичного об'єднання. Для цього штучно створюється видимість переходу Тимошенко у опозицію до президента, і ця опозиція як "незаслужено викинута" з влади тріумфально перемагає на виборах до парламенту. Народ у нас таких героїв любить. ПІсля чого Юлія Вододимирівна знову займає посаду прем'єра... і формує більшість з партією Ющенка.
Позитивів не бачу жодних, окрім неможливості біло-голубих зайняти значну кількість місць у парламенті. Негативів дуже багато через відсутність реальної конкуренції...

3. Це сценарій Юлії Тимошенко. Відчувши, що після виборів її навряд чи оберуть прем'єром, вона перейшла у наступ, спровокувавши президента її звільнити. Позитиви й негативи такі як і у першому випадку.

Але у більшості процесів я бачу прогрес.
По-перше, публічне обговорення є певною ознакою демократії.
Друге, є спроба вчасного реагування на коррупцію.
Третє, зміна людей з надзвичайними власними амбіціями на, сподіваюсь, справжню гармонійну команду.
Четверте, відтверезіння народу від популізму.
П'яте, визнання проблем в країні й необхідність значного покращення роботи у напрямку її розвитку.

Але розслаблятися не рекомендую...