Дивно, але я помітив, що під час суперечок між Президентом та Кабміном, я завжди на боці Тимошенко.
Чомусь саме її дії в мене викликають симпатію, а спроби їх заперечити певними пропрезидентськими силами, змушують змінити ставлення до певних осіб.
Як би не говорили Ющенко з Тимошенко про єдність команди, видно що в сторону прем'єра відбувається певний дискримінаційний тиск. Поки невдалий. Але його достатньо, аби починати переглядати плани на парламентські вибори.
Все частіше на 5-тому каналі з'являється Порошенко. Ну ніяк не може утихомирити свої прем'єрські амбіції. Кінах їздить по світу зі своїми недолугими вибаченнями за голову уряду. Але дивуюся мудрості Тимошенко. Навіть програвши - виграє. Виграє симпатію людей, що бачуть у ній незламну жертву заговору.

Дуже вже неприроднім є утворення НСНУ, голосувати за який у його нинішньому складі я не буду. Принаймні доки там є Литвин та Омельченко.
Дивно, але Президент не один десяток раз повторив свою розповідь про написи "За Єдину Україну", під якими ширмувалися кучмісти, розриваючи цю саму Україну на кілька частин. Невже забув, що лідером блоку "За ЄдУ" був той самий Литвин?
А Омельченко? Чи вже забули про його спроби заборонити проведення мітингу в ніч на другий тур виборів? Чи фальсифікацію виборів голови одного з Київських районів на користь свого ставленника? Чи страхітливі будинки в історичній та заповідній частині міста?


Я за те, щоб БЮТ йшов на вибори окремо. Впевнений у тому, що він отримає більше голосів ніж НСНУ у нинішньому стані.
Shurrick