Дорогі кияни, приміть мої найщиріші співчуття - свято насувається.

Не зважаючи на всю глибоке провінційність дійства майбутні веселощі чомусь носять гучну назву “День Києва”, хоча абсолютно нічим не відрізняються від будь-яких інших масових гулянь для “простого народу”, які відбуваються останнім часом, настільки густо-рясно, що вже перестали сприйматися як свято. Кілька майданчиків з самодіяльністю, багато пива та мало туалетів (потім, до найближчої великої зливи “европейська столиця” традиційно тхне сечею). А ще кілька рекламних акцій з роздачею «залоготиплених» повітряних кульок та відкриття нової станції метро чи чергового повномасштабного макету якогось поруйнованого комуністами храму. Під вечір - халявні зірки вітчизняної естради та Хрещатик густо засипаний сміттям та битим склом.