листя померле в срашному танку

падає тихо в бездонні калюжі

вітер гукає у пістку сумну,

сонце за хмарами плаче і тужить...

світ посірів і вицвів до болю,

біла імлость затуляє вуста

осінь надходить до мене з прокволу

я ще живу, але я вже не та....