В колонках играет - Luca Turilli - Lord Of The Winter Snow
Настроение сейчас - Ностальгія за життям

А чи не мучають тебе ідеї про безсмертне життя? Уяви. Які перспективи...
Іноді... З самого дитинства я мрію про вічне життя. Але в мене постійно мінявся сенс вічного життя. Років в 15 я думав, що сила в грошах... Я мріяв жити вічно і бути багатим. В 16 ідеї про гроші пішли на задній план. Мені стало цікаво побачити різносторонність життя. Бути заможнім а потім бідним, їсти рідкісну і дуже смачну їжу в дуже дорогих ресторанах а потім давитися Hot-Dog*ами... 17-18 роки я не думав про безсмертя... Воно здавалося мені нестерпним і повним болю від втрати людей, тварин... Люди - цікаві створіння. Вони проживають коротке життя, але якщо бути знайомим з ними то залишається довгий слід почуттів, відчуттів, споминів... А в 19 в мене знову припадок вічності. Я знов хочу життя, але не заради грошей. І не заради самого життя. Ні. Я хочу жити заради краси, знання і можниво в якійсь мірі кохання. Як було б чудово жити вічним життям і збирати красу... Картини, книги рідкісні фоліанти... Чудові твори різних митців. Перечитати всі цікаві книги і не боятись загинути від втрати часу... Навчитись грати на музичних інструментах, але не присвячувати своє життя їм. Стати поліглотом і насолоджуватись красою ВСІЄЇ ПЛАНЕТИ! Але люди, люди як завжди вони будуть залишати себе в твому житті.
До чого я це все казав? Це дуже просто. Вампіри (читай Безсмертні), навіть якщо і є, не будуть з*являтись до нас простих людей. Чому? Бо тим хто прожив Дуже довге життя ми не цікаві а молоді будуть в захоплені нами і нашим ставленням до життя. А це в свою чергу завдасть їм болі коли нас не стане. Тому марні всі сподівання... =`(