Зрозуміла, здається, одну не надто приємну штуку сьогодні, а, може просто відкрила один зі своїх прихованих страхів, страх швидкості. Я не боюсь висоти, не боюсь нарватись словом і ще багато чого не боюсь...А от швидкість...
Як зрозуміла? Ковзанка. Сьогодні була там втретє за життя. Здається, вже непогано засвоїла техніку елементарного, але боюсь розігнатись.
І ще одна проблема: я звикла ходити із рівненькою спинкою, тому, коли раптом починаю їхати, не думаючи про те, що я роблю, спинка інстинктивно вирівнюється і я торможу, бо падаю назад. Але змінювати принцип "рівної спинки" я не можу. Не можу і все!
І що ви на це скажете? Не ходити більше на ковзанку?