в душі темно
бо даремно
проживаєш роки
а в очах твоїх щоночі
паводок глибокий
ріжеш руки
бо не знаєш
як себе карати
та невзмозі
дрібний смуток
в собі подолати
покривила
риси юні
лихая невдача
над твоєю головою
тільки мама плаче
звідки ж взяти
в тому мозку
стільки лиха й болю?
свої думи
без упину
відпусти на волю