http://www.vz.kiev.ua/ - это сайт медицинской газеты Украины. Вы, наверное, сразу спросите, а зачем нам знать о медицинском оборудовании, или лекарствах, в чём большинство не разбирается.
Но на сайте так же есть не мало статей, которые будут интересны каждому, например вот эта:

ДІТИ-ІНДИГО
Девяносто відсотків дітей віком до десяти років талановитіші й мудріші за своїх батьків
Чоловік затримувався з роботи всього на півгодини, але маленька Марійка тривожно запитала у мами: "Де тато?" Коли ж минуло ще півгодини, дитина заглянула матері в очі: "Тато потрапив в аварію?" - "Що ти таке кажеш, доню?" - відмахнулася Тамара. Однак, коли Ігор увечері переступив поріг квартири, вона відразу зрозуміла - дитина мала рацію. "Інколи я навіть боюся запитань доньки, - каже жінка. - Зазвичай вони збуваються".
Насправді Марійка - не унікум. Американські дослідники стверджують, що такими "незвичайними" з точки зору дорослих є близько 90% дітей до 10 років. Їх називають дітьми-індиго. Відкриття цього явища належить Ненсі Енн Тепп. Це ясновидиця, яка працювала з багатьма психіатрами і психотерапевтами, проводила дослідження разом з ученими Американського державного університету в Сан-Дієго. Вона бачить ауру людини і розрізняє її за кольорами. Ще в 1982 році Ненсі Енн Тепп написала книгу "Як колір допомагає краще зрозуміти твоє життя". Так ось Ненсі стверджує, що наприкінці 80-х з'явилися люди, аура яких має колір індиго (темно-синій). Раніше людей з таким кольором аури не було. Сьогодні їх дуже багато. До спостережень за дітьми-індиго приєдналися психотерапевти. Через 20 років досліджень цього явища вони разом з Ненсі зробили висновки - це особливі діти. Якщо у звичайних дітей ясновидиця бачила їхні життєві програми, то в дітей-індиго до 20-27 років цього побачити не можна було. Зате досягаючи цього віку, вони напевно знають, що і для чого роблять у цьому житті. Вони повністю реалізовують свою програму перебування на Землі. Якщо більшість з нас поглинає суєтність матеріального світу, то у дітей-індиго завжди живе пам'ять про інші, духовні сфери любові й радості. Вони знають істини, не відомі нам, і бачать картину реального світу, а не правила гри, вигадані людьми. Вони хочуть і можуть допомагати іншим.
Не дивно, що ми їх часто не розуміємо. Тому останнім часом до психологів усе частіше звертаються батьки зі скаргами на неслухняність своєї дитини, погане навчання та поведінку. Проте тестування цих дітей часто показувало парадоксальні результати: шкільні трієчники мали значно вищі за середній рівень показники інтелекту.
Психологи Лі Керол і Джейн Тоубер у книзі "Діти-індиго" називають 10 поширеніших рис цих дітей:

1. Малюк приходить у цей світ з відчуттям своєї царственості і часто поводиться відповідним чином.
2. Дитина відчуває, що "заслужила бути тут", і щиро дивується, коли інші не поділяють цієї думки.
3. У дитини немає абсолютних авторитетів, вона на вважає за потрібне пояснювати свої вчинки і визнає лише свободу вибору, як свого, так і чужого.
4. Малюк не сумнівається у своїй значущості й нерідко повідомляє про це батьків.
5. Дитина не робить того, що є неприйнятним і недоцільним для неї (наприклад, не терпить стояти в черзі).
6. Дитина губиться, коли стикаєтьтся з консервативною й авторитарною системою, де надається перевага застарілим правилам над творчістю.
7. Дитина не слухається, бо бачить раціональніший спосіб зробити щось, ніж пропонують їй удома чи в школі, але її не розуміють.
8. Малюк може видаватися некомунікабельним у чужій компанії.
9. Він не приймає звинувачень у недисциплінованості.
10. Не соромиться дати зрозуміти, якщо йому щось потрібно.
Придивіться до своєї дитини. Можливо, це маленьке створіння має погляд мудреця, якому все про вас відомо. А гіперактивна поведінка вашого сина чи доньки - це не що інше, як протест проти заскорузлості дорослих. Це начебто ви пропонуєте їм іти дорогою, що веде в глухий кут. А вони бачать безглуздість цього і противляться.
Отже, щоб порозумітися зі своєю дитиною:
1. Пам'ятайте, що малюк - повноцінна особистість, не наказуйте йому, а допомагайте пізнавати світ.
2. Давайте дитині свободу вибору, розмовляйте з нею на рівних.
3. Обговорюйте з дитиною вчинки і помилки, не принижуючи її.
4. Вірте в свою дитину, і нехай вона знає про це.
5. Радьте дитині, не нав'язуючи свого рішення.
6. Не відмахуйтесь від дитини заради свого відпочинку, не давайте їй сумувати. Її творча натура прагне розвитку.
7. Будьте для дитини надійною опорою й острівцем безмежної любові.

Взято: http://www.vz.kiev.ua/pop/26-05/3.shtml#1