Вербну неділю відзначаємо на згадку тріумфального в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Люди, що його зустрічали, розстелили перед Ним свій одяг немов пишний килим. Інші зрізували пальми гільки і кидали їх Йому під ноги. Усі, що йшли навколо викликували: "Осанна Синові Давида! Благословен, хто йде в Ім’я Господнє..."

Назустріч Ісусові вийшло все місто, бо кожен хотів побачити свого Месію у силі та славі. Але слава Христова тривала не довго, бо за нею, наче тінь, уже йшла зарада Юди, зрада народу, йшла тінь мук, Хресної дороги і розп’яття.

Традиції Вербної неділі
У Вербну неділю правиться Служба Божа. Священик одягає світлі ризи. Після Служби Божої він благословляє галузки дерев, скроплюючи їх свяченою водою на згадку про в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим.

З посвяченими гілками верби у нашому народі пов'язані різні звичаї. Ці гілки ставили в хаті за іконами чи садили на городі. Ними благословили худобу, коли перший раз виганяли її на поле пастися. З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб захоронити його від нечистої сили. Гріх було топтати ногами свячену вербу, а тому навіть найдрібніші галузки, що залишалися після освячення, спалювали на вогні, щоб не потрапило під ноги.

http://traditions.org.ua/vesnyaniy-tsikl/verbna-nedilya.html

На цю ж тему - http://www.liveinternet.ru/community/779347/post72945641