I першого кохання й дружби тiнi,
Встають,немов у казцi престарiй,
Згадалися життя зигзаги рiзнi,
Минулий жаль,i втрати бiль гiркий..

Iймення тих,що їх зрадлива доля
В цвiту стоть,мов квiти серед днiв..
Пiсень моїх не чують нiжнi душi,
Що слухали пiснi юнацьких днiв..

Розвiялись бесiди нашi дружнi,
Їх вiдгомiн давно вже вiдбринiв,
Навколо всi чужi,хоча i не байдужi,
Та їх хвала не радує чуттiв..

А тi,що їх,мов рiднi,привiтають,
Розкиданi десь по свiтам своїх мрiй..
I знов мене привиддя полонили,
Зовуть з собою в дивне царство снiв..

Я стрепенувсь,i сльози забринiли,
I серце занiмiло аж до дна..
Минувщина здалеку ледве мрiє,
А те,що є-i не живе,й не дiє..

Хе-хе..Воть..Перевод(вкратце)-
Было мне плохо,Было мне туго,
Так наплевать,Буду сам жить...

Во как!!Хе-хе..

И,кста!!Чёт мне русский язык попроще идёт..Я на нём с рождения разговариваю..
А украинский для меня-выученый..Вот такой жизненный рассклад....