з долею все життя будеш боротись...такий задум нашого Творця, і підтримку маєш тільки у ньому...
..а як сумно (мені допомагає) згадай спісеньку Машини времени ..."не стоит прогибаться под изменчивый мир - пусть лучше он прогнется под нас"..

дякую Zirka! тільки інколи ми думаєм світ хоче заставити прогнутися під себе, а на справді - він показує нам шлях.
на жаль правильний шлях ми бачимо, тільки пройшовши якимось шляхом, зазвичай іншим:)

але ти права, під світ не варто прогинатись, потрібно заставляти прогинатись його під нас.
а все це через те, що я підсумував ряд подій з мого життя, які трапились десь за останній рік-півтора, і задумався...

я не з скептицизмом підходжу до знаків, але... таке враження що мене "тупо" направляють на одну дорогу. і всі відступи, які я пробую зробити - одразу присікаються.
це або не вистрарчає характеру поламати все в корені, або ж я настільки сліпий, що не бачу справжньої дороги.

а може ти сам нічого не хочеш змінювати?

А де ВОНА, ота рука????отой потиск, який повинен підтримати, допомоготи не впасти))))))
насправді ми живемо у розчаруваннях і самотністі....

думаю формулювання: "може я сам боюся щось міняти" - було б правильніше.

Исходное сообщение Rusalka_m
А де ВОНА, ота рука????отой потиск, який повинен підтримати, допомоготи не впасти))))))
насправді ми живемо у розчаруваннях і самотністі....

в серці ця рука. там вона відчутна і реальна, а наяву - невидима.

колись я бачив картину: пісок, сліди на піску і чоловік, що прямує до сонця...
він обернувся і побачив позаду своє життя, побачив два ряди слідів і запитав: хто це йшов зі мною все моє життя?
-я був з тобою - відповів Бог
чоловік побачив, що в найважчі моменти його життя на піску був лише один ряд слідів і запитав:
-чому в найскладніший час ти мене покинув?
і Бог йому відповів:
-в ці моменти я ніс тебе на собі....

я не знаю хто ти Аноним, але я б точно хотів щоб ти не покидав цей щоденник!
так, справді, це той самий випадок, про який ти й написав. саме це я і мав на увазі!

ти так думаєш?

ні не думаю, я в цьому швидше переконаний. хіба би то був збіг обставин...