хм... а причому тут конячок?
може ти хочеш показати тут щось бульше, аніж я можу побачити?

"за що мене так доленька карає"... сильна людина такого не буде казати, принаймі допоки незламається... а може..., а навіть якщо так і скаже, то сприйме як урок, який треба сприйняти і зробити належні висновки.
і все. а плакатись і шукати поради... насправді їй не порада потрібна а співчуття, чиєсь плече, чиясь розмазана косметикою мармиза, чи небрита щока, куди можна поплакатись, і яка лиш жаліти її.
вона не шукає виходу, тому що вона незнає що є там, за межами сліз.

не зовсім так.. не зовсім..
вона доволі сильна людина.. просто розгубилась.. так буває..
вона не плачеться просто уголос шукає вихід.. а співчуття їй не потрібне..
тому я й лишаюсь осторонь

Ullisa, вважаю, що осторонь не потрібно лишатись...
Так. Це тобі вирішувати... але...
Знаю по собі, що інколи не помічаю найочевидніших речей... просто тому, що сконцентрувалася на іншому... і так вдячна друзям, чи просто людині, яка опинилася поруч і сказала мені: "зупинись. глибоко вдихни... видихни... і подивись на все з іншого боку"... (щось на зразок такого).
Так ... з часом я б зрозуміла сама... виплуталась..., але так вдячна, що вони вберегли мій час...

знаєш Ullisa, в словах Suhrida, щось таке є. але є одне але - потрібно втрафити в той момент. бо в противному випадку у відповідь можна почути дуже цікавих і нових думок, і чомусь про себе:(