думати погано - втратиш багато часу, недумати - небезпечно, віддатися на плин часу і емоцій... щоб не пожаліти. роздумувати над кождним кроком, над кожною дією - злякаєшся робити довільний крок.
справжнеє задоволення отримаєш роблячи спонтанні кроки, незважуючи всі "за" і "проти", чогось досягають не ті хто вичікують, а ті хто рискуючи діють, та це небезпечно, але тільки якщо непамятатимеш про свої принципи.

дещо можна оминути? аби не щастя красуне!, або можна біль оминути... як знати чарівнице?, як знати...

Україна вітатиме тебе!!!... шлях твій освітлюватиме жовтувате сонце і білолицій місяць, дощ і вітер приноситеме прохолоду, а шум дерев, річок і цвіркотіння пташок - задоволення...
я вітаю тебе вдома!

думати і діяти!
я люблю спонтанність... хоча побоююсь її... тому що часом яяяк відчебучу щось, щось таке, чого ні сама від себе ні оточуючі від мене не чекають...
тому ліпше - думати і діяти... хммм.... схоже на гасло....
я "сиджу на чемоданах" я купую останні подарунки... я мугикаю Вакарчукове "їду додому, де очі знайомі.."

наперід вітаю, з поверненням,
маю в памяті лише піщинки емоцій від повернення, бо ніколи не від"їжджала надовго, тому збираю усі ті піщинки докупи і можу тільки уявити наскільки це приємно...
з поверненням!

Ні, думати - то теж дуже класно! Думаючи, людина розвивається! Вітаю з поверненням додому!

IHKOgnito, дякую! я вся в передчутті, як кажуть в Одесі - я вся вже на вокзалі!
Дарця, дякую за розуміння! думати - то класно, ти права, то розвиває мізки (ти ж заєш, що мозок - то теж м*яз, от я його і "качаю" - думками... не зле ще було б вивчити якусь мову, ще одну(або підтягнути англійську) - впевнена, що це теж мене не зле б розвинуло)))))
дякую за вітання!
якщо все складеться гаразд, а ,може, й ліпше, то я маю намір заїхати у Львів. Помандрувати вуличками.. скуштувати найзапашнішої кави у світі.. і якщо вже пощастить на всю губу, то зустріти там.......;))

ну не тільки каву, але й найзапашніший і найсмачніший шоколад! знаю я таку місцину!
думати це класно, але треба ще й жити. знаєш, колись мені подарували таку річ: "не засинай в інертності думок, бо безсилля жити - гірше за безвихідь".
поміж всім повинен бути здоровий баланс.
як кажуть поляки: "цо за бардзо - то нє здрово", що дослівн, в перекладі з львівсько-польського сленгу означає: "що забагато - це не здорово"

djabchyk, шоколад - то чудово)))
хм... хто каже, що я лише думаю? якщо ти про мій останній комент в цьому пості.... хммм.... ну невже не видно, що я по доброму жартую собі з Дарцею... ? ну невже ти все сприймаєш так серйозно? *здивовано чеше ліву п*ятку..*
а польську я знаю незле... у нас в Польщі купа родичів ;)
хоча дякую за тлумачення ))))

то що ти не тільки думаєш - то я знаю, бо ти стільки працюєш... ну не те що я хочу сказати що під час роботи ти не думаєш, але то зовсім инша річ;)
а про польську - та знаю що знаєш, де би то западенка нерозуміла тої мови. ти ж бо то мабуть також виросла на смерфах;)
то я для інших, тих дальніх, до яких не дотягувало TV1 (сорі, то я вже заплутався з тими коментарями і троха не то туди понаставляв:(:))
мо' тобі яке шкребало передати, то кажуть непогано допомагає, і педікюр треба рідше робити;) то я також жартую ;), думаю ти собі його й сама зможеш купити;)

хмм... розмови-дискусії знаєш-но, таки чимало відволікають від робочого процесу..... та нічого, справлюсь...
за шкребачку - гранд мерсі, проте, не варто, я обходжуся без неї... то таке задоволення власноруч почухувать п*яточку під час змістовної розмови, хай й віртуальної.. і обличчя в такі моменти вдивовижу розумним виглядає, немов я вирішую казна-якої складності питання))) нііііі... вже перетерплю без шкребачки

таки маєш правду - відволікають, але сподіваюсь в один з таких моментів побачить твоє вдивовижку розумне обличчя, почухай свою потилицю й підвищить зарплатню.
а чо? то б було зовсім незле!
то треба й собі перейняти твій досвід, може й я мені в голову будуть лізти світлі думки?...

)))))))))) а дійсно! хороша ідея!
ото яяяк піду в кабінет генерально.. яяяк скину одну босоніжку... яяяк стану на одну ногу (неначе цапля чи яке фламінго) яяяк попочухаю п*яту (свою, не його)... думаю, його вразить вигляд мого вдивовижу розумного обличчя... чи принаймні, збентежить поза.. він злякається (а раптом я з прибабахом?) і підніме зарплатню...
а якщо дуже злякається... то ще звільнить ік бісу... то то радість буде! я повернусь додому - назавше!
як не крути... з якого боку не прискіпуйсь ідея - огггоооо! якшо шо - то наша з тобою приватна інтелектуальна власність... продаєм за євро...

то ми з тобою розбагатієм? йой як файно буде! запантуєм ту штуку і будемо продавати, особливо на закордон за тверпду валюту! я, так і бути, погоджуюсь аби більшу частку віддати тобі, бо то знаєш, тестове випробування будеш робити ти, перед своїм шефом. так би мовити на виїзді .
а на крайняк то що? житимеш в україні, будеш їсти львівський шоколад:), теж незле;)