О! ооо шановні читачі, чи звірялась вам брава дама(то я про себе майже скромно!), що вона любить? Дама любить поезію. Найбільш українську(ну не кажіть мені "фе"... я на таке не зважаю... і взагалі, мене важко збити з пантелику .... а в мене ж того пааантелиику!)..
так, найбільш мені довподоби поезія минулого століття, десь так до року 33.... 36..., допоки її не знищив сталінський шизофренічний чобіт (якщо ви не знали, то на початку 30 років в Спілці письменників нараховувалось 249 чол., опісля їх лишилось 38.......).
Отож, Василь Чумак. Дуже сильний і яскравий поет.

Я ЗНАЮ
"Любов - кошмар, любов - наруга,
Любов - знущання над собою."

Язнаю - кров останню вип*є,
коли до серця припаде.
Я знаю - нерви стануть дрип*ям,
Коли очима поведе.
Але я кличу, кличу, кличу:
- Відчуй... Прийди - і близько стань.
На мене глянь. Так просто-просто:
Без поцілунків і зітхань -
Я твій тринадцятий апостол
Від димарів, з вогню повстань.....