В колонках играет - "ти собі сама" Океан Ельзи
Настроение сейчас - взбрикуватий

здається, кінчається рік... ще один міф, ще одна містифікація, коли приходить відчуття закінчення одного і початок іншого, - нового.. а насправді все те саме.. ті самі люди, ті самі проблеми.. хоча можна вимудрувати нові рішення.. можна гратися в нове життя (скориставшись чудовими порадами жіночих журналів: купити нову сукню, зробити несподіваний макіяж і порадувати себе і рідних новим образом.. таак.. варіантсумнівний.. Ще можна купити собі подарунок.. можна кинути курити.. ойй я ж не курю.. значить - почати і кинути.. оппа, а чому ж.. задля нового життя і не такі скромні вибрики запросто собі дозволити..). Можна зготувать коханому Вовці вечерю, - буде рааадий.. одягнути на Бобренка сантаклаусючу шапчину і сміятися з його придуркуватого вигляду.. ага! Спакувати валізи! Їдемо додомууууу!
То хороше.. колядки, кутя, різдвяна ніч.. ммм..
але рік в нас буде новий а проблеми будуть старими... знову розривайся поміж Вовкою і мамою.. ааа ще друзі, родичі, сусіди, однокласники, однокурсники, і.. колишні мої чудовиська... На всіх мене не вистачить.. явно.. значить, будуть ображені. Знову. Чомусь у мене ніяяяяк не виходить жити так, щоб нікого не образити.. (( може то пополакать? поридать над судьбіною? не хочеться. Плакать будемо пізніше. А зараз яяяк дістану списочок моїх незабутніх! яяяк почну писати вітання! Все, почимчикувала писати.. ;))