щось останнім часом не те… от не те, і все тут.. відчуваю, що щось змінюється, відходить, щезає… а я - як в підручнику з літературознавства - світ розколовся, і розрив прийшовсь на серце головного героя… ну чую, чую, що щось-таки не те.. але от – що? Ось і дослухаюсь, приглядаюсь і майже принюхуюсь, - звідки те невідоме і неминуче «щось» прийти має… і я товчусь довкола самої себе з оберемком соломи і не знаю, в який бік його прийдеться кидати...