що тільки не визначає нашу долю...
те ж саме можна сказати й про батьків.. необачність під час вагітності, неготовність любити чи навпаки надмірна турбота щодо чада, реалізація в дітях того, чого не вдалось досягнути самим... і скільки ще в ранньому дитинстві випадковостей чи закономірностей з дядьками, цйотками, бабцями, випадковими перехожими, чи різномінітними трафунками в дусі собака покусав чи навіть в ліфті застряг.., усе, що відбивається на дитячій психіці і якимось чином формує особистість, тим самим в якісь мірі й визначайчи долю...
хтось там колись казав, що людина як монета кинута у світ випадковистей які й визначають як і куди вона впаде (нажаль цитата недостовірна й автора непригадую)
Як на мене доля - це якийсь цілий комплекс внутрішніх завдатків й зовнішніх факторів, які формують нас і які формуємо ми

НЕПРОДОВЖУЙТЕ!!!!!!!!

мені вже страшно жити!:(

IHKOgnito, так, багато що впливає на наше життя.. і моторошно стає, як подумаєш, які ми насправді піщинки... і дивно...
djabchyk, а не продовжуйте - пишеться окремо, бамбуло ти мій безцінний)))
а взагалі, я просто думала, що зараз трохи відчутно нівелюється таке поняття, як лікар і вчитель - в високій іпостасі... гендлярі вони стають... лиш продають найдорожче..
чула, що лікарі перестали давати клятву Гіпократа....
прикро
і надто дорого моїй родині обійшлися помилки лікарів...

ну з граматикою в мене.... ну ти в курсі:)

знаєте, я собі думаю то все залежить від того, як ти себе почуває і з ким асоціюєш: з піщинкою чи вітром. і від цього залежить чи від кожного лихого слова, від кожного косого погляду будеш впадати в депресію, чи сприйматимеш це як погану витівку долі і житимеш далі, втілюючи свої мірї.

але зовсім це не стосується лікарів, нажаль якість їхньої роботи не залежить від нас. нажаль, інколи вони роблять кроки, які нам коштують досить таки дорого, нажаль...