а зараз розкажу про своє розчарування. С.Лукьяненко "Последний дозор".... як на мене, автор почав штампувати твори, як деякі мисткині жартівливо-детективного жанру. Мало схоже на це на творчість... На заробляння грошей то схоже.. Книга відверто гірша від попередніх з цієї ж серії...
дозволю собі кілька цитат:

"В чайхане было сумрачно и грязно. Под потолком, вокруг слабых лампочек в загаженных абажурах, кружили с жужжанием жирные мухи. Мы сидели на засаленных и пестрых не то подушках, не то маленьких матрасиках вокруг низенького, сантиметров пятнадцать от пола, стола. Самого обычного стола, только с укороченными ножками. На столе была скатерть — яркая, но тоже грязная.
В России такое кафе мгновенно бы закрыли." ну це ж теба... огоо... я дооовго сміялась, допоки не згада, що автор - фантаст.

"Но таких вкусных запахов, как в этой маленькой, совершенно не туристической чайхане, я нигде не слышал! " .... якщо вуха в вельмишановного автора задля того, щоб насолоджуватись ароматами... чим же він, просю пардону, тоді слухає?? Боюсь навіть робити якісь припущення...
а взагалі-то, як на мене, треба трошки більше поважати свого читача і, можливо, відверто-сирі речі - не друкувати..
Якось збентежили останні слова книги: "Ну неужели ты подумала, что это был последний дозор?" ....йооой! ну не треба нас так лякать, навіть такою вииитонченом манерою, ми ж врааазлиииивіііі! ну невже, невже нас чекають ще 132 "Постостанніх" "Дозорів"??! хммм.. *Дама робить веееликі очі*
Пошановувачів пана Лукьяненка образить не хотіла. Висловила свою приватну думку.