Последний экзамен у меня с философии... перечитывая  статии Гадемера.. я волей не волей начинаю задумываться над вопросом на фига оно мне надо?... бред и ужас.. без рюмки тут не разобраться.. но дойдя до работ Маркса и Эриха .. желание читать и интерес проснулись ... вот отрывочек из Эриха:

"У  наш час прагнення до драми знаходить найкращий вираз у тому,що для більшості людей досить привабливими є як реальні, так і надумані нещасні випадки,факти злочинів і насильства. Автомобільна аварія або пожежа привертатють увагу натовпу людей і спостерігаються з великим зацікавленням. Чому вони так роблять? Просто тому, що одвічне протистояння життя та смерті проривається крізь поверхню буденності й зачаровує людей,зголоднілих за драмою ...Через це ж саме найширше розповсюдження має газета з повідомленнями про злочини та насильство. Справа в тому, що хоча грецька драма або картини Рембранда начебто високо поціновуються, в дійсності ж їх витісняють злочини, вбивства та насильства,які безпосередньо демонструють по телевізору,або описуються в газетах.