лат. Yersinia pestis

[230x159]

Чума (Pestis) — гостра інфекційна хвороба людей та деяких тварин, головним чином гризунів (185 видів), зокрема пацюків (щурів), з яких інфекцію переносять на людину блохи. Найпоширеніші форми чуми — бубонна і легенева. Викликається бактерією Yersinia pestis; можливо, також іншими пов'язаними формами. Інкубаційний період триває від 2 до 6 днів. Смертність при бубонній чумі коливається від 27 до 95%, при легеневій майже 100%. Збудником чуми є чумний мікроб Pasteurella pestis, відкритий у 1894 одночасно французом Йерсеном та японцем Кітасато. У 18 ст. вчений родом з Чернігівщини Д. Самойлович провадив боротьбу з чумою у Москві (1770), Херсоні та Кременчуці (1784), Тамані (1796), Одесі (1797), Дубосарах (1798) та Теодосії (1799) і один з перших дав детальний опис клініки чуми та запропонував засоби до її лікування й боротьби з нею. Другим українським вченим, який вивчав чуму з 1899, був Д. Заболотний, засновник епізоотології та вчення про природні вогнища чуми Інші українські дослідники чуми - В. Високович, І. Мечніков, М. Гамалія, В. Хавкін (всі з кінця 19 і початку 20 ст.).

У 1334 від неї загинуло майже 5 мільйонів осіб, що становило 1/4 усього населення Європи.
[400x300]