
Я захворіла Україною!
Її розкраденими статками.
Її розораними нивами,
І зібраними з них податками.
Її народом, геть зацькованим!
Таким довірливим до слів...
Та духом, вже не раз катованим,
Що все ж не звик до хазяїв!
Я захворіла Україною!
Її поразками та бідами.
Її нещасною родиною,
Що виживає між сусідами.
Її загиблими солдатами,
Її заплаканими селами...
Її душею, що за ґратами
Сумує днями невеселими.
Я захворіла Україною,
Бо тут живе моя сім‘я.
Усе, що мала та любила я,
Усе у рідних цих краях!
Затиснуті у темний кут
Державою хороші люди...
І поки спокою не буде тут,
У серці спокою також не буде...
Ольга Шейх
спасибо, дорогая подруга!
LEOTIGER