любов, розуміння, щирість, взаємна підтримка... це безумовно важливо.. але для мене набагато важливіше досягти однієї цілі - прожити так, щоб переступивши поріг цього життя бути у вічності з Господом. якщо не так, то все що б ти не робив у цьому житті марне. є люди які стараються бути вірними, добрими, люблячими, допомагати один одному.. але ці діла не є ділами віри, просто вони хочуть бути такими хорошими без Бога. Лише людина, яка прийняла в своє серце жертву Христа може по справжньому любити, розуміти, бути щирою... адже це постійна практика бути щирою перед Богом, такою, яка ти є, не на людський лад щось приховати або прикрасити.. Лише розуміння жертви Ісуса Христа може навчити тебе бути насправді вдячною, приймати Божі благословіння...

Якщо людина живе за такими принципами, їх не може зруйнувати навіть сучасний світ, в її серці немає місця лихим намірам. і навіть якщо віросповідання для тебе не має особливого значення, то для мене має, і дуже велике.. якщо в серці людии є щира віра, вона ніколи не буде суперечити людським цінностям, чи тим більше обмежувати їх. Бо Бог не зробив нас рабами, ми вільні... і тільки у Ісусі Христі.