От все таки дожилась до дня, коли наша вiтальня перестала бути чорна вiд копотi i сиростi! Слава Богу!
Яких нервiв мене то коштувало одному Господеви вiдомо i... моïй дочцi... Ïй прийшлось ставнi фарбувати...
Ми з чоловіком робили ремонт рік! Самі. В травні закінчили...майже :)
Прийми мої співчуття, але зате потім так приємно все це бачити, я досі ходжу і гладжу стіни, кухню.