***
Чи я люблю?-сказати важко,
Не знаю, як це відчувати,
Та я скучаю за тобою,
Я прагну тебе обійняти...

Відчути подих, запах тіла,
Тепло твоїх жаданих вуст,
Я рада, що тебе зустріла,
Ми разом, це- козирний туз!

Раніше я тебе боялась,
На зустріч не хотіла йти,
Та все ж я вперто намагалась
Тепло між нами віднайти...

Знайшла його! Воно- шалене!
Пекуче, наче той вогонь!
Воно приходить знов до мене,
Як ти торкаєшся долонь...

Я прагну тебе обійняти,
Твій подих відчувать завжди,
І палко в губи цілувати,
Й тобі тепло своє нести!

ДУМКИ ПРО ТЕБЕ...
Сиджу на ліжку, згадую той вечір-
Шалений вечір диких почуттів.
Ти був тоді, як всемогутній лицар,
Заволодіти мною ти посмів!

Я насолоджувалась кожною секундою,
Ти ніжно пестив тіло і уста.
Та ніч наступна була препаскудною,
Тебе не було!- відповідь проста.

Не чула присмаку солодкого та ласки,
Я замерзала, не було тепла,
Це був кінець всієї пристрастної казки,
Лежала я на ліжку вже сама...

Дивилась у вікно на місяць і на зорі,
А в голові роїлись спогади вечірні,
Здалось мені, що поряд ти, зі мною,
Заполонили розум марення суцільні...

Та це міраж, лише моє уявлення,
Ти зараз не зі мною, я сама.
Тому, щоб зникло оте дивне марення,
Я змусила себе і спати знов лягла.


***
Ці сині очі дивляться на мене...
А скільки ж у них ласки й доброти!
У серці- дивне почуття, шалене!
А винуватцем цього є лиш ти!

Ти якось дивно причаровуєш людей,
І не нав'язливо, а зовсім- зовсім щиро.
А теплота і ніжність цих очей
Заволоділи мною, ща за диво?

Не поважала я нікого, як тебе,
Вселив у мні ти мужність та відвагу,
Відкрив ти цінний світ нових ідей,
І допоміг здолати грубість та зневагу!

З тобою я нічого не боюся,
Врятуєш, допоможеш у біді...
Я Богові тихесенько молюся,
Аби ми були разом назавжди.



***
Не сперечаюся, з тобою добре було,
Та почувалась я не так, як з усіма...
Лиш серце моє спочатку те відчуло,
Що є між нами перепона дротяна.

Старалась я її обходити щоденно,
Я змушувала голос неправду говорить.
Та намагання мої були надаремно,
Не заперечуйте ніколи, про що душа болить!

Терплячість вбік, долайте соромливість!
Життя- це гра, відносини- омана!
А покладайтеся лише на Божу милість,
Бо думати про небуття на жаль іще зарано.

Як серце відчуває- робіть, не сумнівайтесь,
Не слухайте порад, дурної голови.
Звикати до відносин ніяк не намагайтесь,
Бо потім не відвикнеш, як душу не проси...

Така і я була- терпляча і наївна,
Я думала: минеться, я звикну, от і все...
Тепер же я шкодую і думаю: як дивно,
Про що душа боліла хай вітер рознесе!

І вітер це зробив, відпали усі муки,
Вже серце не говорить, душа вже не болить.
Ти знаєш, легше стало після нашої розлуки.
Нам було добре, чесно, та все пройшло як мить.

Я не шкодую, я не плачу за тобою!
Це- ницо, нижче мене, я сильна, горда я!
Було б найідеальніше- щоб все пішло з тобою,
Та спогади ворушать і забуваюсь я.

Та скоро все минеться, життя ж проходить швидко,
Лиш треба вміти жити... не вміти, а могти!
Життя- складна є штука, бувають перепони,
Моєю ж перепоною був, як не дивно, ти!
(9.05.2004)
В колонках играет: Dido - Hunter

LI 3.9.25