Привітик усім!
Давненько з вами не бачиласяL заскучилася...
Чому мене так довго не було? - та відповідь така- була я в Карпатах, а точніше в Передкарпатті в селі Розлуч Турківського району...
От під звуки романтичних пісень Брайана Адамса пишу, як вражаюче, захоплююче та несподівано я провела час...
Почну з давніх давен...
Ще взимку ходила я до репетитора з англ. мови - Ярини, з якою займалася недовго, бо часу в мене було не дуже багато... і от в останній день нашого заняття Яра розказала мені про те, що вона є членом організації IC- Initiatives of Changes (Ініціативи змін)... Їздить вона частенько в Швейцарію через ту організацію, в інші країни, організовує різні семінари і тренінги, де все ведеться англ.. мовою... І сказала, що їхня команда збирається організовувати семінар в Карпатах, де будуть присутні представники 6-ти країн ( України, Польщі, Румунії, Молдови, Грузії та Голландії)... і запиталася мене, чи я б не захотіла взяти участь у тому семінарі... Я частенько чула від знайомих, що вони беруть участь в різноманітних семінарах то в Україні, то закордоном... і тим більше пропозиція виглядала дуже заманливо... Я вирішила : чому б це не спробувати? І от опинилася я в Розлучі разом з 20-ма українцями, 2-ма голландцями, 4-ма румунами. 5-ма поляками, 2-ма грузинами і 1-єю молдаванкою...
Нікого абсолютно не знала з навколишнього оточення, тільки одну Ярину і мою подругу, яка зі мною теж поїхала... При самому вході до бази нас зустрічали 2 румунів, тепло потискуючи наші руки і кажучи : Раді вас бачити і двоє літніх людей приємної зовнішності, які відразу мені припали до смаку ( маю на увазі їхню гостинність), потім виявилося, що ці люди- голландці.
Підійшовши до кімнати, яку мені виділили, я була приємно здивована, бо вона виявилася 2-місною і досить великою.. Але ще одна несподіванка сталася, коли я побачила, що в кімнату зайшла якась дівчина з трохи смаглявою шкірою... це була румунка ( Олександра, 22 роки)... Вона мені повідомила, що я буду жити з нею всі 7 днів ...!!! Я ледь не вмерла! По- перше, румуни взагалі не розуміють ні українську, ні російську мови, тобто потрібно буде з нею спілкуватися лише на англійській, по-друге, мені чомусь завжди румунський народ асоціювався з людьми, які все крадуть... цигани одним словом... і мені було дуже дико жити з людиною з іншої країни, яку я бачу вперше в одній кімнаті.. ( блін, а якшо вона хропить???)...
Моїй подрузі Світлані попалася теж румунка, але вона була вчителька 38-річного віку, тим більше Свєта англійської взагалі не знає, то прийшлося їй нелегко її розуміти...Румунки почули наші молитви і помінялися з нами кінатами, отже ми зі Свєткою жили тепер вдвох у двомісному номері!!!
Як я вже казала, знала я тільки двох людей з 34! І думала, що то все. Можливо як і познайомлюся з кимсь, то так просто, щоб поговорити, а компанії як такої не буде... Сумно мені було то визнавати. Але все ж таки визнавала...
Але мої такі песимістичні думки були марними, бо відразу ж в перший день я познайомилася з усіма, вже знала, скільки кому років, хто чим займається, і як виявилося згодом всі вони просто чудові люди, дружелюбні, безконфліктні... Мені це дуже сподобалося...
В перший же вечір ми танцювади різноманітні шотландські танці, грали такі чудові та невимушені ігри, що я аж в шоці була- ніколи ще не бачила, щоб люди так гарно веселилися... А як смішно було дивитися на 66-річного голландця ( Кейс),як він витанцьовував, викрикав, тупцював ногами!!! А полячка 42-річна вчителька англ.. мови так захоплено грала гру, що навіть не відчула, як вдарилася в дитинство... Як ми там насміялися!!!!!!!!! Це просто супер! З самого ж першого дня ми стали однією командою. Ми просто чудово проводили час, ми не мали навіть часу піти в туалет, такі зайняті ми були нашим семінаром...
День починався з 8 ранку, коли в нас починався R&D-time ( як ми його називали час релаксації)- нас поділили на 6 груп і ми 45 хвилин проводили наш час релаксації, який виглядав дуже неординарно і вражаюче. Спочатку нам розказували якусь історію із життя, чи щось до болю філософське, або показували якусь маленьку сценку, потім ми мали аналізувати все вищесказане чи вищепоказане. Це ми мали аналізувати на основі людини, її почуттів... ну наприклад в нас такі питання були для аналізу: Чи у мене є крила, які я можу розпустити, з яким фруктом я б могла себе засоціювати і чому, що таке “зміна людини”... і т ін... Ми сідали нашою невеличкою групкою, запалювали ароматичну свічечку і просто сиділи в тишині 10 хвилин ( за тих 10 хвилин ми мали подумати над заданим питанням, можливо написати якісь нотатки чи просто обдумати), потім ми всі ділилися своїми враженнями. Ви собі не уявляєте, на скільки цікаво було почути думки представників різних націй! Як виявилося потім для мене в кожної людини є те, що вона ховає, в кожної людини є почуття свободи, егоїзму, романтики. Всі ми люди подібні по нашій психології, якої нації ми б не були... От після цього як 7 днів підряд ми так проводили кожен ранок, я задумалася, чому б це мені таке не попрактикувати? Голландці нам всім подарували напам’ять по ароматичній свічечці... от як буде надходити настрій, буду сідати, запалювати свічечку і думати про то, що мене дійсно хвилює... Серйозно, це настільки розслабляє, на стільки дозволяє заглибитися у свої почуття, відчути себе ( а якщо є ще інші люди- відчути інших людей)... Можливо вам це дивно читати, але таку штуку треба попробувати на собі, щоб зрозуміти, що це таке і як воно діє...
Годували нас добре : три рази на день ми їли, а також двічі на день був coffee break...
Сидячи в їдальні, ми спілкувалися лише англійською, бо завжди за столиком сиділи іноземці, які не розуміли ніякої мови, крім англійської... на кофібрейках ми також спілкувалися інгліш...
За той час я на стільки вдосконалила свою англійську, що аж самій не віриться, що за такий короткий період часу можливо аж на стільки вдосконалити мову. Ясно, що ви не повірите, але там було просто неможливо не вдосконалити мову, тому що ми мали по 4 пари на день, де близько 20 хв. робилася начитка лекцій, а потім нас ділили на групи і ми обговорювали вищесказане. Знову ж таки спілкуючись на англійській, потім через 20 хв повторювалося те саме..і т д Крім того на тих же парах ми грали різноманітні ігри, різноманітні цікаві проблеми і питання обговорювали, наприклад : Хто я, що потрібно світові зараз, малювали поїзд свого життя. Робили колаж з картинок, де ми пояснювали таким чином слово “ свобода”, вчилися як виступати на публіку, малювали двоповерховий будиночок, побудований із цеглин, в кожній цеглині писали, одну з моральних цінностей, яка є важливою для нас, щоб бути людиною перш за все... продовжувати так можна до нескінченності...
А ввечері в нас була різноманітна культурна програма: шотландські танці, ігри цікаві і надзвичайно веселі, презентації країн, сценки різноманітні, щось типу КВН, дискотека до 4 ранку, ватра, розучування пісень різних націй, розповіді історій кохання із життя людей, які були разом із нами, навіть дивилися фільм дуже цікавий історичний про Ганді ( не пам*ятаю його назви на жаль)... До речі, про презентацію країн: ми як ясно представляли Україну... І це було дійсно супер, адже крім співання українських пісень, ми зробили тризуб із людей і також прапор, переодягнувшись в одяг синьо - жовтого кольору... разом з нами було двоє хлопців - близнюків, ми одного з них переодягнули в дівчину і вони танцювали укр.. танці... ну одним словом було дуже веселоооо......J) а найвеселіше було, як я грала роль Червоної шапочки і як мене з’їв вовкJ)))))) то треба було бачити, всі так лахали, що аж сльози лилися.....
Час я провела просто суперово і несподівано... я навіть не знала, що на світі існують ось такі штуки цікаві, бо дійсно час ми проводили не тільки корисно для розуму, але й весело і оригінально.
Я зрозуміла декілька речей для себе...Люди бувають різні, люди бувають з різних країн, але перш за все вони є ЛЮДИ, в кожної людини є свої почуття і свої думки, тому не можна людям забороняти висловлювати свої думки, не треба їх мотивувати до того, людина сама має право собі вибрати, як їй легше розібратися з тим, що є в середині...; Не потрібно про людину судити погано відразу через перших 5 хвилин знайомства, якщо людина дратує відразу, з нею треба навпаки познайомитися ближче, щоб взнати, чим вона живе, як ставиться до оточення, а потім вже робити висновки... Людей поганих не буває, просто буває поганий аналіз людей, бо добре не може переважати погане, і навпаки погане не може переважати добре, тоді буде дисбаланс і все полетить... мається на увазі, що завжди з хорошими рисами людини співіснують погані в такому самому співвідношенні, бо погані риси неможливі без хороших і навпаки, тому потрібно просто навчитися не помічати тих поганих рис, або возвеличувати хороші риси людини на стільки, щоб вони хоч трошки захмарювали погані риси...
А ще я зрозуміла, що щоб бути людиною з великої букви перш за все треба поважати інших, любити і бути чесним та безкорисливим, бо тільки то зможе привести до чогось хорошого, тільки то зможе привести до мудрості, яку цінують всі і тільки мудру людину помітять і будуть писати гордо : Людина. Я такою Людиною вважаю того ж Кейса ( 66-річного голландця) , який знає 5 мов, крім того є людиною настільки толерантною та доброю, що як зібрати з мого оточення всіх моїх близьких друзів, вони навіть наполовину не будуть такими як він... Хотілося б перейняти той розум, ту мудрість в нього... бо він дійсно Людина мудра, Людина з великої букви!
В Розлучі я себе відчувала на рівні з усіма, навіть з отим же Кейсом я говорила так як з однолітком, мені не було якось незручно в його оточенні, я себе почувала цілком вільно і цілком спокійно могла говорити по - англійська. Виражати свої думки і почуття, не боячися, що він про мене подумає щось нездорове. Навіть з 39- полячкою я почувалася комфортно, бо на мою думку такі курси вони просто ставлять всіх людей на одну лінію, вони є командою, бо ніхто не є гірший чи кращий, всі є однакові, всі поважають одне одного і ставляться до оточуючих так, як вони б хотіли, щоб ставилися до них...
Знаю, що потягнуло мене круто на філософію.. можливо вам вже і нецікаво все це читати, але скажу, що цей курс мене змінив, можливо не настільки кардинально, наскільки вам здалося з моїх слів, але змінив, моральні цінності в мене тепер трошки інші, роздумувати я почала над такими словами, які раніше вважала просто СЛОВАМИ, не думаючи, що під тими словами криється якийсь зміст...
От так...не можу вже більше писати*, бо дійсно пальці відвалюються і спати хочу вже... три ночі підряд лягала в 4 годиніL
Було б цікаво взнати вашу думку щодо того всього і було б цікаво якби ви поділилися зі мною своїми думками щоло того , чи може людина змінитися внутрішньо за 7 днів і що ви думаєте осб про такі от семінари...