От і настав той день, коли мені нарешті можна виходити надвір і нормально контактувати з людьми:), а то я думала, що вже поїду скоро мозгами!!!
Я така рада!!! Нарешті побачу всіх своїх друзів, яких вже 2 тижні не бачила, а тільки передзвонювалася...
А як я хочу на озеро!!!!!!! За тих два тижні я встигла перечитати 5 книжок, дві з яких- "бульварні любовні романчики", терпіти не можу таких романчиків, але ті були якісь не такі, так за душу взяли, що аж сльози самі собою полилися...
Так класно читати про чиєсь щастя...:) про кохання...:)
Нарешті прочитала книжечку Пауло Коельо "Чорт і панна Прим" ( вона в мене вже рік валяється, а я ніяк не можу її прочитати)...
Прикольна книжечка, але з "Алхіміком" її не порівняти... Там навіть така фраза була "Для досягнення всього, що є в ній найкраще, людині потрібно все, що є в ній найгірше...". А мудро сказано... Завжди повинен існувати баланс між добрими рисами людського характеру і поганими, бо без деяких негативних рис, неможливо досягнути позитивних, як це і сказано в цій фразі. І от я дійшла висновку, що в житті фактично у всьому має бути свій баланс, адже недарма є знак "=", який всьому
дає правильний результат і згладжує усі недоліки і придирання..

Ой, ну щось я занадто розфілософствувалася... То напевно ті два тижні, проведені вдома на мене так подіяли... Їду мозгами, чи що?:)))))
Короче, йду я надвір, трошки освіжуся нарешті...