МИТЬ СВІТУ - ЗНИКАЄ
Ніхто не відчуває ,ніхто не відчуває слово,
Знов, повторіння на…пам'ятовування.
Але пишу, як це, - не дивно: - знов і знову:
Належитьворушити, - в Душі : -мовчання.
Не чують Душі, - як БОГа ЧАС: - застерігає,
Колишній старий шлях, - заїжджений: - тремтить,
В Душівогонь, -вже не горить, - не приростає,
З дерев, - наче сголих Душ:- останній лист летить.
Місяць, -змінює СВІТладень на морок: - хибний бік,
Місяць -самотності кошмар, - з нього: - сідає тінь,
Місяць, - виблискує в насолоді: -пристрасті клубок ,
Місяць, -тягнЕ безвольних у Божевілля: - в тлін,
У неосвітлений «рай», - Мир Наш: - прибуває,
Над головою, -Місяцьтихо тліє: - сяє морок,
Узвичку,-в тьмяність: - наші Душі заганяє,
ЗабожеволІють вони, в подібної самотіЗірок.
Роїться над Землею, - в безодні: - Зорянагромада,
Захоплює, в тій глибині, - тих,наявних, сновидінь.
Наш Світ, -пакован мрією,у ній сховалась: - дія шкода,
Шкідливамрія,-в ній думка, але нема: - натхнень.
СтогІн минулого,й гадки Світа: - не наздогнати,
Візерунки,- колишнього-минулого,в печалі, і ... мовчат.
Вкайданах, - до Зірок - доСВІТла: - Душі не підняти.
Привіт від Місяця, - він…злісний: -проявляє результат.
Колись – то, - у Місяця був шлях: -світлий –інший,
Той шлях , - він просвистів, лишив: - порожніми слова…
НЕ слід,стрибати! Ще СВІТло на Землі, - вінжИвий!
А місяць? Місяцьмертвий! Нам дорогА Земля живА.
Шлях Місяця, - лишивсЯуминулом: -він і відпадає,
Сміливим-зухвалим, можливо: - завершитийого?
На тій Землі, - де лежачи…дИхають: - страждають…
СВІТла шлях, - Єдиним залишився:-до щастя одного.
Ховається, - уСвіті Нашому: - Душ погляд неосяжний,
І Митівсі- сліди, - летять в безодню:- вту пітьму,
Земля, - в сУм'ятті такому: - знак спізнілий і тривожний,
Миру, - колишнійвізерунок: - йде назавжди з Землі. Чому?
Життя загублений, - колишній сенс: - він спричиняє рану,
Навесні,влітку, восени івзимку... не стримати тих втрат,
І кожен бачить, - що вже: - не сприймаємо ігнане,
Наш СВІТло - БОГ, позбавитьзло: його надійнихграт.
Вернеться ДАР Землі, - він від БОГа: - для захоплень,
Не поперхнеться,- життяЗемлі: - колишнім Місяця гріхОм,
Життя, -минулихтих катів: - впам'яті заразна погань,
Той гріх, -не повторить Земля: - пішла своїм шляхом.
Лишилосьсказати,тільки їм, - Бувайте!- Ті малюнки зла!
Tам, - попереду: -буде,безсумнівно … світле воскресіння!
СтарИй - світ-простір,-в тишІ сиплеться: - в мовчанні дна,
Миті Миру (МИГи), - відЛІТАЮТь: - Душам їх- спасіння.
***.