Одна з магістральних вулиць Львова – Стрийська. Має цю назву з 1626 року (Стрийська дорога). Від перетину вулиць Руставелі та Зарицьких прямує на південь до кільцевої дороги.

[400x337]


У будинку №1 за радянських часів був магазин “Продукти”, зараз тут кафе-бар. Під №4 у 1950-х виконували ремонт бляхарського посуду і металовиробів, нині тут бар “Ван Гог” і відеопрокат. У будинку №26 за польських часів була цегельня Нойвонера, тепер студія краси. Елітний радянський житловий дев’ятиповерховий будинок №28 збудовано 1971-го, тоді ж тут облаштували магазин “Продукти” і продуктовий магазин для інвалідів Великої Вітчизняної війни. У будинку №33 за часів СРСР містився готель облради спортивного товариства “Динамо”, нині тут львівська філія Українського кредитного банку.

На місці будівлі Податкової адміністрації (Стрийська, №35) до 1939-го був стадіон польської футбольної команди “Чорні”, у повоєнні часи – стадіон “Динамо”, де 1963-го відбувся перший офіційний матч команди “Карпати”, потім стадіон знесли і на його місці 1986-го розпочали будівництво грандіозної, як для Львова, офісної будівлі, де мали намір розмістити всі місцеві керівні партійні та радянські органи влади. Проти цього проекту виступало КДБ, вважаючи розміщення в одному місці всіх керівних органів невиправданим із міркувань безпеки. В перебудовні часи про будівництво забули, і лише 1996-го Податкова адміністрація власним коштом завершила будівництво цієї найбільшої в місті адміністративної споруди та розмістила там свої підрозділи.

У будинку №36 за радянських часів був магазин “Канцтовари” “Воєнторгу”, зараз тут магазин автозапчастин. Під №43 розташований Львівський завод будівельних виробів, за польських часів це була міська бетонярня. На фасаді будинку №46 – одна з не багатьох пам’ятних дошок радянських часів, яка сповіщає, що в цьому будинку в 1938-1941 роках мешкав галицький письменник-комуніст Ярослав Галан. Під №45 знаходиться Львівський автомобільний завод, який від 1946-го і до зміни акціонерів 2005-го, мав назву Львівський автобусний завод. Цехи заводу зведено на місці колишнього іподрому, крім того, на його території опинився споруджений у 1920-1930-х костел і монастир кармелітів босих. Під №48 знаходиться завод “Львівприлад”. У будинку №48-а, що його збудовано 1974-го, за радянських часів містився Музей історії військ Прикарпатського військового округу, зараз цю будівлю переобладнує для своїх потреб фірма “Сімекс”.

У будинку №52 в 1950-х була дитяча трудова колонія №2, зараз це житловий будинок. У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х №57 за радянських часів був Окружний універмаг управління торгівлі ПрикВО, нині тут відділення “Укртелекому”, “Укрсиббанку”, поштове відділення, аптека і магазин секонд-хенду. Навпроти будинку №63 до кінця 1970-х була кінцева зупинка тролейбусного маршруту №5, після побудови 1980-го нового автовокзалу маршрут продовжили до нього. За дев’ятиповерховим житловим будинком 1970-х №71-б від повоєнних часів розташований Львівський бронетанковий ремонтний завод. У №76 від 1950-х працює перукарня, до 1980-х був овочевий магазин, зараз тут магазин “Продукти” і бар “Макар”. У дев’ятиповерховому будинку №78 1970-х років, збудованому на місці будівлі Стрийської рогачки, за радянських часів був магазин “Продукти”, нині тут гральні автомати. У триповерховому житловому будинку в стилі конструктивізму 1930-х №80 за Польщі були помешкання військових, а в часи СРСР – філія бібліотеки для дорослих Радянського району. В 9-поверховому житловому будинку 1970-х №103 за часів СРСР був магазин “Воєнторгу” “Товари за зниженими цінами”, зараз тут крамниця “Продукти”, хлібний магазин і бар. У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х №104 за радянських часів був магазин “Галантерея”, зараз тут крамниця “Хліб-Булки”.

Під №108 знаходиться Каменеобробний завод, який у радянські часи мав назву Цегельний завод №7. Адресу Стрийська, №109 має Львівський автовокзал, збудований 1980-го. Чотириповерхові житлові будинки №148 і 148-а збудовані для військових у 1953-1954 роках.

На відтинку Стрийської від вулиці Рубчака до Наукової в 1960-х заклали невеличкий парк, який одержав назву 50-річчя Жовтня, зараз це парк Боднарівка. Тут 1965-го з’явилася могила-пам’ятник радянському воїну Веселову, який загинув “у боротьбі з ворогами радянської влади 1950 року”. В роки незалежності пам’ятник демонтували. В 1960-1970-х у цьому парку стояв літак, у якому облаштували дитячий кінотеатр, який так і називався – “Літак”. Із початку 1990-х у парку будують храм УАПЦ святих великомучеників Бориса і Гліба. Тимчасово Службу Божу проводять у дерев’яній каплиці неподалік. За парком на перетині Стрийської та Наукової до кінця 1970-х стояло декілька одноповерхових особняків.

Забудова вулиці Стрийської: класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1930-х, радянський 1950-1980-х, нові забудови межі ХХ-ХХІ століть.

Стрийський парк. У 1939-1941 роках горішню частину парку, тобто територію колишніх Східних Торгів, займали військові. В повоєнні часи, до 1956-го, в приміщеннях колишніх павільйонів Східних Торгів містилися військові склади, сюди доходила залізнична гілка від станції Персенківка, прокладена 1894-го, частину якої на території парку переобладнали і 8 листопада 1951-го відкрили тут дитячу вузькоколійну залізницю, яка існує донині. До 700-ї річниці заснування Львова, 1956-го, військові склади забрали. Після цього якийсь час верхню терасу парку використовували для обласних промислових і сільськогосподарських виставок, згодом перебудовані павільйони зайняли різні організації. Знамениту Рацлавіцьку панораму демонтували 1945-го й перевезли до Вроцлава, а в цьому приміщенні обладнали спортзали Політехніки. В колишньому Палаці мистецтв обладнали приміщення кафедри фізвиховання Політехніки з басейном. В одному з колишніх павільйонів від радянських часів міститься Львівська торгово-промислова палата. У часи СРСР доволі популярним був ресторан “Лебідь”, який одержав свою назву від фонтанів початку 1950-х зі скульптурним зображенням лебедів. Зараз ресторан закрили та переобладнують, найімовірніше, під готель, а фонтанні фігури сильно понищені.

Вхідну арку Стрийського парку з боку вулиці Паркової спорудили 1952-го. На місці одного зі старих польських павільйонів 1960-го збудували перший у місті широкоформатний кінотеатр “Львів”. Найдовше виставкову функцію виконував павільйон “Підкова”, розташований неподалік кінотеатру, поки його не знищила пожежа наприкінці 1970-х. У декоративній псевдоготичній вежі австро-польських часів 1976-го обладнали бар, який став одним із найпопулярніших у Львові, зокрема, тут уперше в громадському місці встановили відеомагнітофон. У парку була парашутна вежа, яку демонтували в 1980-х. Також у 1980-х через грандіозні плани будівництва на Стрийській нового центру Львова демонтували залізничну колію, що вела від Персенківки до парку та стадіону. 2004-го в парку встановили пам’ятник українському футболу. Неподалік цього місця в бік вулиці Стрийської в передвоєнні часи був стадіон українського спортивного товариства “Сокіл-Батько”.

Ілько Лемко http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/10/05/26708/