фух....
25-05-2005 22:18
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Я ЦЕ зробив!!!!! Відстояв варту. З 7:45 до....17:15. Загалом дев'ять з половиною годин. Думав помру...
Отже що від мене вимагалось - стояти на вході в корпус (не одному - з одногрупником) і перевіряти у всіх документи/студентські. Перевірка безглузда - бо все одно пропусках всіх. Крім того віддавати честь офіцерам, котрі то входили то виходили з корпусу. Думав, що під вечір рука відсохне....
Зате на дівчат надивився.......аж нудить. В одному корпусі просто крім військ. кафедри ще кафедра охорони життєдіяльності, тому через головні дврі заходить чи не весь універ. "Дєвушкі бивают разниє......" - уявляєте: зріст 150 см, а перса такі, що і Памела позаздрить.Ще помітив таку особливість - за день повз мене пройшло 5 вагітних студенток, причому 1-3 курс...Схоже сподобалась виплата в 8,5 тис грн. Але все одно, як на мене зарано таким про це думати.
Що найбільш мене тішить - я таки постріляв з ПМ (пістолет Макарова). Аж(?) 6 патронів, замість очікуваних 3-х. Враження - практично відсутні. Визнаю - руки тряслись. Результат стрільби звісно нікудишній - з 6-ти патроків влучив лише у 7-ку та 8-ку. Винен звісно в цьому не лише я - пістолетом до мене користувались чоловік 10, що призвело до його забруднення. Все одно щоб хоч щось відчути, вистріляти треба було обойми 3. Але ця "розкіш" не для нашої армії.
Щоб ми з одногрупником на вахті не сумували, нам давали розпорядження - допожіть з цим-то, принесіть те-то...Мене використали як хлопця-побігунчика(!). Посилали за цигарками, пивом(!), тортом...Про торт взагалі окрема розмова. Підійшов старенький під-полковник запасу Лазарчук, і каже щоб я зайшов у викладацьку. Ну я зайшов - він мене послава у хлібопекарню/кондитерську, щоб я забрав там його замовлення - торт з чорносливом. Гроші дав так, що мені і "на морозиво" вистачило. Ну зганяв я туди - торт забрав, гривня здачі (мені). Приходжу у викладацьку - відкриваю двері (торт тримаю в руках), питаю - "Де під-полковник Лазарчук?" І тут почалося....присутні військові схоже згадали всі матюки, які знали....Все закінчилось фразою "Блядь, вийди з кімнати". Виявилось, що вони подумали, що цей торт я приніс Лазарчуку як хабар. Мля....ви колись давали хабар у вигляді торту?????
Щоб не було сумно і я остаточно не з'їхав зглузду, я бив кулаками в стіну(!), марширував, співав під носа ну і ..зараз розкажу. Підходять двоє дівчат - питають, де у вас тут начальство? Я кажу - вам прямо, перші двері праворуч. Насправді начальсто в перші двері ліворуч, а я направив їх в ....чоловічий туалет (характерних позначок на ньому не було). Відкривають вони двері - а там начальник факультету. Хотіли начальство - отримайте.:)
Доречі, визнаю, сьогодні ВПЕРШЕ в житті купив цигарки!!!!!
PS: Осб і казочці кінець, а хто слухав - під вінець!
В колонках играет: HIM - In joy and sorrow
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote