Я иду по улице и думаю, как все-таки хорошо, что я родился именно в этой стране. Поступил в этот университет, благодаря другу, который посоветовал сюда поступать, появилось много хороших друзей. У меня хорошие родители,
хороший старший брат, с которым мы часто выясняли отношения в детстве , так наверно у многих было, у кого есть родной брат или сестра :). Иду и напевою про себя песню Скрябіна:

"На твоїх джинсах американський прапор, на твоїй майці канадське кленове листя , у твоїх очах видно тільки одне питання. Хто мені скаже чому я тут народився?
Не твоя вина, що ти батька свого син, а твоя біда не вміти бути ним. Не стидайся то твоя земля, не стидайся то Україна. Добре там є - де нас нема. Стань для батька нормальним сином.
Ти знову купиш струйові німецьки чузи. Твої вуха давно звикли до чужої музики. На твоїх губах застигла гримаса болі. Чому я тут ще, я хочу давно на волю.
Не твоя вина, що ти батька свого син, а твоя біда не вміти бути ним. Не стидайся то твоя земля, не стидайся то Україна. Добре там є - де нас нема. Стань для батька нормальним сином. Не стидайся то твоя земля, не стидайся своєї країни. Добре там є - де нас нема. Стань для батька нормальним сином.
Щодня, близько 1000 українців подають документи на еміграцію. Щодня
близько 500 українців вступають на чужу землю в пошуках кращого життя з метою залишитися там. Ці люди відмовляються від своєї культури, своїх звичаїв, своєї віри. Більщість з них до кінця життя працюють чорно-рабочими
так і недіставши статуса грамодянина чужої країни, а можливо їхня біда полягала в тому , що відповідь треба було шукати в собі, а не в підручнику географії. Ти сам собі краіна, зроби порядок в своії голові.
Не стидайся то твоя земля, не стидайся то Україна. Добре там є - де нас нема. Стань для батька нормальним сином. Не стидайся то твоя земля, не стидайся своєї країни. Добре там є - де нас нема. " – песня относится не только к украинцам но и ко всем, переведу в скором времени.

Кто знает украинский - поймет сейчас :)