Я затискаю собі кисень……
Я відчуваю як мої легені прагнуть кисню….. як вони стискаються, як вони б’ються об стінки мого тіла, наче чіпляючись руками і намагаючись вилізти на волю…..
Як мій мозок починає пульсувати і втрачати свідомість…… У моїх очах все починає пливти і все стає не чітким…..
Я в одно час борюся за життя і відчуваю таку слабкість і спокій які не відчував ніколи…. Я чую, як ще б’ється моє серце…. Тихо, ледь чутно… І я завмираю під його стук… я вже більше не борюсь, я втрачаю свідомість, спочатку стаючи навколішки, а потім взагалі падаючи на підлогу…мої очі відкриті, насолоджуючись останні, нехай і не чіткими проміннями сонця…що буде далі – невідомо….. дихання припинилось…