Моїми словами, чужими очима
і правду мою не зупиниш нікими.
Кого покарали, кого награждали,
кого заради слави в полоні вбивали.

Вбивали і нам у лице поглядали
- неначе святі!

Жадоба й ненависть до слави тягнули
і навіть об крові чужих не спіткнулись
вони – короновані наші царі,
а ми їх воздвигнувши стали раби.

Неначе непотріб що з часом мине
і як все на світі кудись, да піде…