Млявiсть...якась дивна млявiсть... i байдужiсть...до всього що бачу навколо, до оточення у цiлому...свiт ловив мене...i спiймав...так...я складаю зброю...не маю сил бiльше воювати...жодних емоцiй, жодних мрiй, жодних прагнень...виснаження...цiлковите виснаження...я не помру, нi! Просто настав час збиратися..збиратися у далеку подорож...туди де високi гори та стрiмкi потоки...де вiтер пише по водi слова смутку...смутку слабкостi та пристрастей...я залишаю цю гру...назавжди...

...все що менi потрiбно зараз- це трохи дощу, щоб змити бруд з мого нечистого сумлiння...та навiть це не допоможе...

[показать]