[показать]
мы с тобой хитрецы-невидимки
нас не видно в сиреневой дымке
никто нас не тронет никто не найдет
но что будет с нами когда рассветет

на деревьях прячутся тоже
их кора шершавая кожа
в темноте прижимаясь к стволу
испускают густую смолу

(с) Dust Heaven

и еще

Сьогодні я ранком молилася
В церкві святого Онуфрія,
В жовтизні, сині та рожевизні
Фресок, в іконному золоті.
У монастирських мурах
Віддав наш Торквато Тассо
Богові дух, де гліцинія тліє.
В деревах оранжевих
Лящала пташня. Ще пригадую
Епізод на дворі у Феррарі ,
Як сказали мені, ще дитині,
Співати свої віллянеллі.
Тассо при всіх же поклав
Уста на цю руку та й мовив :
— Княжно, коли б ми жили
В останнім сторіччі, то Вас
На кострищі спалили б, а я
Докладав би до вогнища хмизу ! —
Тепер те все — вже далеко,
І ще тільки Тассів дуб
Шумить на самотнім Джанікольо.

(с) Віра Вовк