Вибір без віри робить країна
Гра без надії, життя як хвилина,

Це все твоє, моя Україно...

Грім переможців, розпач до дна,
Брехня журналістів - а ти не одна,

Все це твоє, Україно моя...

Розпад родин, розпад держави,
Хіба це важливо: ліві чи праві?

Все це твої, Україно, сини...

Знову когось покличуть до бою,
Знову когось більш не буде з тобою...

Ти їх згадаєш колись восени...

А поза тим - все повний "пучок",
Хай там нагорі Гамлєт чи "торчок":

Все це твоя диких виборів гра...

Значення це зовсім не має,
Ти емігруєш в Європу в трамваї...

А нам залишаєш слово "Пора!"

Пора прокидатись й ставати до бою!
А з ким воювати? З самими собою...