6.02.2022 14:48

В путинском плане оккупации Украины,обнародованном немецким изданием Bild, многие видят элементы научной фантастики.Ну не могут же в Кремле действительно планировать осаду крупных украинских городов,создание коллаборационного парламента и правительства,концентрационные лагеря для тех, кто будет оставаться сторонником существования независимого суверенного Украинского государства.Однако для меня в этом отношении нет ничего фантастического.Более того,я убежден,что среди многочисленных планов,которые сейчас российские спецслужбы предлагают российскому президенту,есть и такой план.Хотя бы потому,что в нем нет ничего нового.Это классический план оккупации.

Далее текст на языке оригинала.

Варто нагадати,що приблизно так розвивалися події в 1918-1920 роках,коли більшовицька армія окупувала територію УНР.Також було завоювання великих міст. Також більшовики ставили на колаборантів,які були готові співпрацювати з ними. Також було залякування місцевого населення.І також створювалися концентраційні табори для тих,хто був прихильником української незалежності.

До речі,варто нагадати,що концентраційні табори – це саме більшовицька вигадка. Вже потім фашисти і нацисти запозичать цю ідею у червоних.І будуть втілювати її в життя в той час,як на території самого Радянського Союзу і політику,і економіку буде визначати Архіпелаг ГУЛАГ.

Ми бачимо,що Росія постійно хоче ставити на колаборантів у своїх стосунках з Україною.Так почалося практично з 1991 року,коли тут фінансуються проросійські сили і партії,коли тут приділяється особлива увага тим немов би українським політикам,які готові пожертвувати суверенітетом власної батьківщини заради грошей або особливих стосунків із Кремлем.Мені здається,найкращий приклад – це українське керівництво 2010-2014 років.Варто нагадати,що після поразки Януковича і сам він,і його прем’єр-міністр Микола Азаров,і перший віце-прем’єр Сергій Арбузов,і керівники силових відомств – всі опинилися в Москві.Тобто це була звичайнісінька російська агентура,яка повністю контролювала всю ситуацію в країні.

Ба більше: міністрами оборони України тоді були російські громадяни, які працювали над демонтажем українських Збройних сил. Таким чином готували ситуацію для того, щоб коли почнеться процес окупації України – він пройшов без великих проблем і втрат для окупаційної армії.

І тоді,в 2014 році,коли Володимир Путін віддав наказ своїм диверсантам і ЗС РФ – Україну врятував саме український народ.Волонтерський рух виграв час,за який українська армія змогла перегрупуватися,дати відсіч окупанту і звільнити 2/3 вже захоплених ним територій.

Очевидно,що Володимир Путін врахував ці уроки і зараз буде діяти інакше.Я тут пропоную не готуватися до війни минулих часів.Однак пам’ятати,якими були минулі війни,і якими були нелюдські підходи і Кремля,і тих,кого завжди підтримував Кремль. Нагадати про етнічні чищення на території Абхазії і Південної Осетії.Останнє таке етнічне чищення відбулося в ході останньої російсько-грузинської війни.Тоді також не багато хто вірив,що мешканці грузинських сіл Південної Осетії будуть просто вигнані з рідних домівок саме зусиллями російської армії та підтримуваних нею військових загонів Південної Осетії.Але ж це відбулося!

Варто згадати також,як відбувалася війна на теренах колишньої Югославії.Адже абсолютно очевидно,що в Москві з симпатією і розумінням ставляться до досвіду белградського диктатора Слободана Мілошевича та його поплічників – бандитів Родована Караджича і Радка Младича.Це теж була облога міст – згадайте облогу Сараєва так званою Югославською народною армією.Так,це була зграя злочинців,але це була армія.Вона обстрілювала столицю Боснії й Герцеговини.Вона вимагала від мешканців Сараєва капітулювати перед Мілошевичем.І тоді ж створювалися концентраційні табори для тих,хто не хотів капітулювати перед шовіністичною зграєю.І тоді робилося все можливе,щоб на провідні ролі у республіках колишньої Югославії,тобто на тих територіях,які контролювалися Югославською народною армією, – виходили колабораціоністи,які були готові виконувати всі вказівки Белграду.

І до речі,варто нагадати,що тоді українська суспільна думка навіть не усвідомлювала всі небезпеки того,що відбувається в колишній Югославії.Коли НАТО врешті-решт розпочало операцію,метою якої було зупинити геноцид косоварів,і фактично створити умови для повалення диктаторського режиму Мілошевича – в Україні більшість людей підтримувала саме Росію і Сербію,а не Північно-Атлантичний союз.

І от тепер ми з вами спокутуємо всі помилки тих,хто з 1991 п 2014 рік не міг усвідомити,що готуватися потрібно не до порозуміння з Москвою,а до війни з Росією. Що треба консолідувати зусилля для того,щоб потрапити до НАТО в той час,коли РФ не була настільки агресивною,щоб протидіяти цим нашим спробам.

Так,наші сусіди розуміли з 1991 року,що у них є вікно можливостей.І під час цього недовгого часу вони можуть сховатися за ядерною парасолькою Північно-Атлантичного союзу.Вони можуть унеможливити напад російських ЗС на свої території.Це зрозуміли у Польщі,у Чехії,в Словаччині,в Румунії,в Болгарії…І тепер уряди цих країн можуть займати різні позиції.Хтось гостру антиросійську, антипутінську.Хтось намагається дружити з Путіним,як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Але всіх цих політиків і всі ці народи об’єднує одне: вони не побоюються Росії,бо знають,що НАТО їх захистить.

Ми – свій час згаяли.Це треба сказати абсолютно чітко.І саме тому треба визнати, що питання української державності не є досі вирішеним.Що Росія робитиме все можливе,щоб здійснити мрію Путіна,про яку говорить часопис Bild,і яка є абсолютно очевидною для всіх,хто знайомий з російськими політичними планами.

І я про цю ідею говорю впродовж останнього десятиріччя: Путін бажає створити союзну державу Росії,Білорусі,України і,можливо,частини Казахстану.В цій союзній державі не буде ніякої Білорусі й України.Білоруські й українські території увійдуть до складу РФ російськими областями.Українська й білоруська мови зникнуть,як і українська й білоруська культура.Українці й білоруси будуть проголошені росіянами. Ті,хто з цим не погоджується,будуть або вичавлені з території цих країн,або знищені і залякані.

Тобто це буде абсолютно очевидний ренесанс більшовицького експерименту початку 20 сторіччя – з однією маленькою поправкою.Більшовики змушені були погодитися з тим,що українці та білоруси існують.А Путін повертається до досвіду Російської імперії,в якій вважалося,що таких народів не існує в природі.І таким чином він буде боротися не просто за територіальний контроль над Україною та Білоруссю,а за знищення самого розуміння того,що українці й білоруси є іншими,ніж росіяни, народами.

І про це треба пам’ятати,коли ми обговорюємо навіть "найжовтіші" плани,які з’являються на сторінках західної преси.Повірте,у Москві саме так і думають.І якщо вийде діяти силовим шляхом – саме так і будуть діяти.Будуть колаборанти. Буде облога великих міст.Будуть концентраційні табори.Все це – буде.І тому наша найголовніша задача – зупинити російського агресора до того часу,як він почне діяти силою.Зупинити за допомогою Заходу,за допомогою цивілізованого світу,за допомогою таких санкцій,які знищать російську економіку і саму державність.

Ось про що треба думати.А не лякатися того,що замишляє Володимир Путін.