Не збувайте, діти, батьківської хати,
Бо не раз сльозу ще зроните гірку.
Ви жили щасливі з мамоюі татом
В цій хатині рідній, ніби в квітнику.
.
Вам сюди вертатись спомином далеким,
Вам сюди летіти зграями думок,
Прилітайте ж, любі, ніби ті лелеки,
Що летять весною на гіркий димок.
.
Хоч пусте подвір’я і сумують вікна,
І давно вже в хаті не було тепла,
Та весна розбудить журавлиним криком
Вишню, щоб в садочку рясно зацвіла.
.
Зацвіте садочок, і бузок розквітне,
І запахне ніжно м’ята край воріт,
Мальви подарують посмішку привітну-
Все близьке і рідне тут з дитячих літ.
.
Вам сюди вертатись спомином далеким,
Вам сюди летіти зграями думок.
Прилітайте ж в рідну хату, як лелеки
З вирію вертають на гіркий димок.