Частина І
Обіцяють заплатити
Багато тисяч, якщо народити
У тій країні дитину.
Та не зважили злії,
Що подохнуть усі діти,
Що народилися у тій країні
За злії діла їх батьків,
Бо батьки їх невинних вбили.
Не втечуть, не відкупляться,
Як би не воліли.
Подохнуть їх діти, подохнуть,
Бо батьки їх злії.
Якщо залишеться сто тисяч,
То були б радії,
Бо багатьох,
Багатьох не стане
На тій країні.
Хто з голоду здохне,
А кого вб'ють мірила.
Той у вогні згорить,
А інший за діла ліхії
Не побаче, не почує
Рідної дитини.
Адже самі вбивали
Сиротин, калік й невинних.
Не вблагають вони душ тих
Кого вбили
І вже служать панахиду
По усій країні.
Не врятують діточок їх
Знахарі сліпії.
Як вони не чули
Скарг нужденного,
Так і Бог не почує
Їхньої молитви.
Не врятують тії душі -
Усі загинуть.
Стогни, плач по всій країні,
Бо нема дитини,
Бо Бога ганьбили,
А святих убили.
За те не чує їх Бог,
Жодної молитви.
Надіються на своїх кумирів?
Бог втопче у багнюку
Їхнії "святині"!
Не спасуть їх ідоли пустії,
Бо вбивати
Й катувати не робіли.
Так пізнають, отак пізнають,
Хто є Бог єдиний.
А усю мерзоту їх
Бог пошлє на них.
Усі прокльони,
Уся хула на голови їх.
Нехай палає, нехай палить
Їх оте вугілля,
Бо вони не чули
Й нужденного вбили.
І вже чаша
Гніву Божого повна,
Земля й небо стогнуть -
Мерзенні ж подохнуть.
І ні у раю, ані в пеклі
Не знайдуть спокою й допомоги.
Частина ІІ
Хваліте Бога, співайте: Алілуя!
Бо Бог кара злого карою,
Що не було й Гоморрі з Содомом!
Бо ніхто не зверне уваги
На їх крокодилі сльози.
Не відмолить їх гріхи:
Жоден, жоден, жоден!
Не спасе їх чародійство,
Ані сатаністи.
Їм самим скоро не буде
Де голову схилити,
Чого їсти й пити.
За насильства, за убивства,
За перелюб, катування й безчинства,
Ідолослужіння й ворожіння -
Нема лихим спасіння.
Слава Боже, Тобі одному,
Бо Ти знаєш, що робиш!
Нема злому щастя й покою,
Боже Ти мій, милий!
Дяка Тобі, бо сьогодні
Одягнуться голі,
Тружденних покине втома.
Спраглих, голодних й хворих
Ти зцілиш, нагодуєш, напоєш
Чистою живою водою.
А вони вознесуть Тобі славу
І зрадіють так,
Як ще ні разу не раділи.
Ти прийшов, Ти не покинув,
Ти душі їх напоїв життям,
Хоча тіла їх вбили.
Слава Тобі, бо Ти єдиний
Живий й Справжній, Сущій Бог!
Тебе Одного прошу
Осуди злих, мій Ясновельможний.
Прости дрібні гріхи святих.
Почуй розлите море крові!
Кари прошу, сатаністу злому,
А по ньому, усім ворогам Твоїм,
Боже! Нехай не буде життя лихим.
Слава Тобі знову,
Правдивий Ясновельможо.
А що мені іще сказать?
Чи не набридло їм
Невинних катувать?
Катам не вдасться вколотися,
Упиться й спать.
Нехай катують їх демони.
А друзі їх - їх спільники
Утопляться, сгорять,
Учинять суєцид,
Бо Богу не хотят сказать:
Алілуя! Амінь!
І їх тіла літять
З гори до долу.
А душі в пеклі їх,
Бо усе життя
Тягалися за подолом.
Вірші не ладен я злагать,
Та одне знаю,
Що треба Бога восхвалять,
А не дебілів.