Вдихати смак вологого асфальту.
Дивлячись в обличчя знайомим думати про варіації септаккордів життя.
Уявляти дотик, коли ти простягаєш руку.
Дивитись в небо і бачити підводний світ.
Проводити рукою по щетині, мріячи, що то зелено-жовта трава...
Літо.
Посилати думку в космос - туди, над хмарою і не чіпляючись за підвіконня з антеннами.
Монітор б'ється током - він не любить поглажувань.
Камера посміхається одиноким оком.
Клавіатура сама стрибає під пальці.
Між мозком та черепом - завірюха.
Сніжна.
Літо.
День.