Сьогодні попало в голову і сидить, що, як би в мене вже "все було".І, в принципі, ждать приходиться "нічого", крім вставниих зубів (тьху-тьху, тут флюс достав), склероза і памперсів(( Чомусь перспектив "радуваться жизні, поїхать на море в Затоку "економно" і т.п. немає. Щоб зовсім хандра, так ні. Скучно ходить по кругу. Ну, знову перед Паскою випрала тюлі, дорожки, як каже сестра "прям по книжці". Вона й паски не пече, купує. І ніяких других "як всі". Ні, я не того, що так "нада",не сидіть же в грязі. І паску печу, бо хочу. Я взагалі пекти люблю. І сина радую, і він у мене не  поганий. Ми з ним мирим. І все у нього буде добре, я знаю. Тільки щось у мене всередині як замовкло. Може це післядепресняк? Чи й справді я очерствіла і до "мужа" і взагалі.