"Було це в часи Радянського Союзу (70-і роки). Дуже мені машину хотілось мати. Щоб заробити гроші возив свиней продавати в Київ. А батько був партійний. А тоді тільки партійним можна було продати 2 свині в рік. Здати печінку, шлунок для реєстрації. То я грузив свиню у мотоцикл з коляскою і віз на Київ (80 км) на з-д "Большевик", на базар. У матері там врачиха була знайома. Тоді купляли на базарі м"ясо тільки коли спитають у врача санітарного, де хороше. А мати на вокзал йшла, на поїзд (тоді ще поїзда ходили, а не електрички), без нічого. А провіряв по перону ревізор, хто що везе. Як бачить, що яєць коробка (штук 200), то ногою наступить. А як же, щоб не возили торгувати. Каже:" Що це ти,Надько, без нічого?" Придратись ні до чого. А я вже в Києві. Спродаю все і маю 300-350 рублів. Машина стояла тоді 5 000. Так і наскладав. Нову тоді не купити, ти шо. Купив 1971 года, "Жигулі". Ім года було 2 чи 4. Дуже мені машину хотілось."