О, що написати? Зарядку не роблю, дієти не дотримуюсь, обновок не купую. Заїдаю стрес печеньками, улюбленою халвою і насінням. Посміхаюсь.

Хочеться викинути речей по максимуму. Взагалі навіщо люди заморачуються ними, якщо після комусь придеться думати, як всього цього позбутись. У старій хаті треба розібрати все і кожний похід туди - провал у минуле. Все так швидко зникає : люди, яких знаю тільки я; речі, історію яких знаю тільки я. І сам ти, як старий гаманець, набитий старими незбутими мріями, даремними клопотами і втраченими ілюзіями.

Знову я не справляюсь з Вордом, недрукованими символами, некоректними запитаннями до завдань...Це моє Водолійське небажання вникати в дрібниці. Політ ідей, бажання бути правильним і "хорошим" закінчується новим ляпом.Ляп викликає бурю емоцій і бажання "уйти в монастирь". Контракт до вересня, потім не знаю...Хоча навалили роботи за трьох і начальству придеться шукати мінімум двох на заміну. Але я не "блатна", до начальства не вмію підмазуватись. Тому по життю я йду "лобом в стіну".Зараз йде заміна кадрів. "Свої" проростають як гриби в дощ. Робити на випередження абссссолютно не пре. Всі радять один рецепт - "забей!" ЯК???

В дитинстві прочитала книжку про дітей в блокадному Ленінграді. Після того постійно згадую місце , де розповідається про те, як дівчинка знайшла зацукровану клюкву в шафі...Страх голоду, якого у мене ніколи не було. Страх не мати грошей. Страх залежати від когось, навіть сісти на шию чоловіку страшно, принизливо. В декреті сиділа півроку всього, потім пішла на півставки. Щоб не зійти з розуму самій вдома (чоловік робив на трьох роботах}.Страх, що не зможу підтримати дитину в майбутньому.

Сусіди не мають власного житла, знімають хату, а хазяї виселяють. Беруть кредити. Машина в ремонті після аварії, треба платити. Старші дочки не працюють. І НІЧОГО!

А тут зла не хватає на себе. І поговорити немає з ким! Чоловіки вони такі ...чоловіки. Сестра у мене дама самостійна. Без мерехлюндій. Свої проблеми вирішує сама, по принципу "Мій дім -моя фортеця".Чужими не переймається. Раз в тиждень:"Привіт-привіт".

А завтра - випуск 9 -го класу. Ну , просто вручення документів .Поїду гляну, для різноманітності життя.