Ось і знову весна прилетіла сюди,
А за нею і клин журавлиний.
Відзвеніли струмки кришталеві води,
Пригорнувшись на мить до калини.

Зашуміли гаї, заспівали вітри,
Наче пісню вночі колискову...
А в чутливій душі вже немає жури -
Загубилась, мов сірість зимова.

І на крилах надій я до тебе лечу,
Моя радість ясна, на світанку.
Ти на плечі накинь чи кохання парчу,
Ти святкову мені вишиванку!

Закружляє любов, наче тих голуб'ят,
Буде вік нас в полоні тримати...
Бо не хочу я сам повертатись назад
До своєї самотньої хати!

Ти Жар-птиця моя! Ти - красуня моя! -
Найчарівніша дівчина в світі!!!
Навіть Землю тепер обійду... Знаю я,
Що такої мені не зустріти!

Кароока краса! Дай же руку свою! -
Я надіну весільну каблучку!
Щоб назавжди були у земному раю
Ми з тобою тепер нерозлучні!