Live
Internet
мобильная версия
Дневники
Личка
Авторизация
Дневник
Sunny_Hibiscus
Лента друзей
-
Дневник
-
Полная версия
Без заголовка
05-03-2019 23:55
к комментариям
-
к полной версии
-
понравилось!
Это цитата сообщения
Miledi1950
Оригинальное сообщение
Ліна Костенко. Уривок з історичного роману у віршах «Маруся Чурай».
Весна прийшла. Скасовано угоду.
Вся Україна знову у вогні.
Цвіте земля, задивлена в свободу.
Аж навіть жити хочеться мені.
Як гарно в хаті, як просторо в сінях!
Як оживають ниви і сади!
А щоб хоч щось лишилось на насіння,
на Пасху їли хліб із лободи.
І знов лелека молиться до зірки.
Клинець городу хочу врожаю.
Є жменя жита, маку є півмірки,
і чорнобривці, й трохи рижію.
Спасибі, земле, за твої щедроти!
За білий цвіт, за те, що довші дні.
Прийшла весна. Сухоти є сухоти.
Все гіршає і гіршає мені.
Уже од кашлю в грудях все зболіло.
То в жар, то в хород кидає. Ну ось,
уже й моє намисто побіліло,
мов памороззю сизою взялось.
Як дивно, жар, але холонуть руки.
А солов'ї чогось як навісні!
Самотній добре, – жодної розлуки.
Сухотним добре, – гаснуть навесні.
От тільки шкода, – вже не заспіваю.
Город глушіє, – вже не прополю.
Щодня ту ніч, як смерть, перепливаю,
Життя, як промінь сонячний, ловлю.
А дні стоять, – не хочеться тужити!
І кожна пташка хатку собі в'є.
– Скажи, зозуле, скільки мені жити? –
Кує зозуля… Цілий день кує…
©
Художник: Олег Шупляк
Рамочка від Наталя_Івушка
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Комментарии (1):
Miledi1950
06-03-2019-00:32
удалить
[150x]
Добраніч Вам!
Обратиться
-
Ответить
-
К полной версии
Комментарии (1):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Без заголовка | Sunny_Hibiscus - Дневник Sunny_Hibiscus |
Лента друзей Sunny_Hibiscus
/
Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»