[342x258]

щосили по струнах ударю

і вийнявши з серця тугу

віддам я її струні

найтоншій і найніжнішій,

найпершій і найдзвінкішій.

А потім торкну я другу

і байдуже вже мені,

що ніжну струну терпеливу

найтоншу, в обіймах тремтливу,

здолавши слабке пручання

від себе я відштовхну -

найтоншу і найніжнішу,

найпершу і найдзвінкішу,

щоб вирвать з неї зітхання.

Й ненароком розірву.

І вигукнуть струни у пісні:

-Чудово як! Нам вже не тісно!

Та тільки замовкла гітара

і пісня вже більш не звучить.

Найтонша і найніжніша,

найперша і найдзвінкіша,

моя ти любов і кара,

Не рвись... та струна мовчить..  .